УДАРИТИСЯ

уда́ритися в горі́лку (до горі́лки). Почати пиячити. Вони нерідко сварилися. Все частіше Марина з дочкою ночувала в батьків. От він від гіркоти, образи у горілку й ударився (Україна сміється); Думав (Мартин Прокопович) — до горілки вдаритись, та чистота душі втримала (О. Копиленко).

уда́ритися в сльо́зи. Заплакати. Знов дрочаться діти, поки він (Івась) не удариться в сльози (Грицько Григоренко).

уда́ритися (полі́зти) в амбі́цію. Підкреслено виявляти образу, незадоволення внаслідок враженого самолюбства. — Що?! — Кажу — поженимось… Я ж не малолітній,— вдарився Остап в амбіцію (М. Ю. Тарновський); Тут Карпо поліз в амбіцію, вийшов на місце голови (зборів) й давай лаятись (Ю. Яновський).