Фразеологічний словник української мови
ТУГЕНЬКИЙ

туги́й на ву́хо. Який погано чує; глухуватий. Воно (дитя), звиняйте, малим з печі впало. З тієї пори і пішло… І на око стало сліпе, і на вухо стало туге (О. Ковінька); А коли будуть допитуватись, чи не чула чого, ти скажи, що туга на вухо стала (Легенди..). туге́нький на ву́хо. — Оце я до вас художника привів з міста,— сказав Сашко голосно, бо дідусь, мабуть, був тугенький на вухо (Ю. Бедзик); Більшість .. знають, що дядько тугенькі на вухо: все одно не почують (Григір Тютюнник). тугува́тий на ву́ха. У військкоматі його довго крутили на всі боки лікарі, вислуховували та вистукували, аж поки не винесли вирок: ні! Мовляв, тугуватий на вуха (І. Головченко і О. Мусієнко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТУГЕНЬКИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ТУГЕНЬКИЙ