ТРИМАТИ

ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову. Поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності. Біля воріт фабрики товчуться люди .. Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Ю. Яновський); — Адже ти..— великий чоловік! На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусиш собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар).

ви́соко трима́ти пра́пор (знаме́но́) чого, книжн. Дбати про репутацію, престиж чого-небудь; не допускати компрометування чогось. — Звичайно, ти, як інші, романів по госпіталях не крутив, прапор свого кохання тримав високо (О. Гончар); Тепер їх (лисенківців) знову чекає серйозна робота: адже звання лауреата зобов’язує високо тримати прапор українського музичного мистецтва (З журналу).

держа́ти (трима́ти) ві́жки в рука́х. Володіти ситуацією, керувати чим-небудь. Секретар повіткому виявилася говіркою, сердечною дівчиною. За п’ять хвилин вона вже, як кажуть, тримала віжки в руках і спрямовувала хід розмови, куди їй хотілося (В. Речмедін).

держа́ти (трима́ти) в кулаку́ (в кулаці́) кого, що. Ставити кого-, що-небудь у повну залежність, позбавляти свободи дій; підкоряти. Вони (бензинові магнати) держать у своєму кулаку всю державу (З газети); Наш тутешній душогуб, Мефодій Кравець, некоронованим царком почувався, всіх у кулаку тримав (І. Головченко і О. Мусієнко); (Рoмодан:) А чого ви мовчали, чого не виступили тут або в Києві? (Дремлюга:) Легко сказати! А потім що? Він таку атмосферу створив, усіх у кулаці тримав (О. Корнійчук).

держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х). 1. кого. Утримувати кого-небудь у залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Старий Бородавкін держав у руках село і сім’ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький); Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський); Начальник зміни (на фабриці) був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу); // кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. В своїх дужих руках тримав (Юра) сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини (М. Коцюбинський). трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи, треба тримати всіх в залізних руках… (П. Автомонов). 2. що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Він (Снігур) ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величе

держа́ти (трима́ти) в свої́й кише́ні кого. Утримувати кого-небудь у повній (перев. матеріальній) залежності від себе. Що йому (Власову) дивитися на його (Василя), коли він усіх держить у своїй кишені? Дука та й годі (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) в (свої́х) лабе́тах кого, що. 1. Ставити в повну залежність, неволити кого-, що-небудь; підкоряти. Не можна допускати, щоб бюрократ у своїх лабетах держав усю владу (З газети). 2. Повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрої, душевний стан і т. ін.). Мене знову рвонуло встати. Аж хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко). держа́ти в свої́х ла́бах, діал. Здалося йому .. що якась важка змора, котра досі держала його в своїх лабах, відступила від нього і позволила йому віддихнути свобідно (І. Франко).

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого. Суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи дій. Куррадо велів ув’язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (Переклад М. Лукаша); Їх (узбеків) не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле). трима́ти в найчорні́шому ті́лі. Тримав (Юхим) її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство — на вроду дружини (В. Речмедін).

держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В. Бичко); Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак, слово завжди треба тримати (Леся Українка). держа́тися сло́ва. Настя положила за рік якнайчастіше навідуватися до хрещениці. Вона завжди держалася слова (Панас Мирний). здержа́ти сло́ва. Краще не обіцяти, як слова не здержати (Укр.. присл..). стри́мати сло́ва. Ти просиш приїхати до вашого виїзду, але я не можу сього зробити, бо обіцяла нашим пождати їх отут і тепер можу їх зсмутити, а може, й образити, коли не стримаю слова (Леся Українка). 2. тільки недок. держа́ти сло́во до кого, перед ким і без додатка, книжн. Виступати, виголошувати промову перед ким-небудь. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: вона держа

держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. (Герцик:) Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе (держить) за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

держа́ти (трима́ти) ко́ло свого́ по́яса кого. Дуже пильнувати, оберігати кого-небудь, не відпускаючи від себе. — Чим же я винна? — з плачем вимовила вона (Горпина). — Не держати ж мені його (сина) коло свого пояса, не водити на уривочку, мов щеня (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) лі́нію на кого—що. Орієнтуватися на когось, щось, визначаючи мету своєї діяльності. — Були раніше і в мене промахи,— вів далі Гаркуша,— але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати… Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар).

держа́ти (трима́ти) на голо́дному столі́ кого, рідко. Погано харчувати, не годувати кого-небудь. — Ясь виїв аж дві тарілки борщу, а мама сміються та кажуть: мабуть, тебе жінка держить на голодному столі (І. Нечуй-Левицький).

держа́ти (трима́ти) на при́в’язі (на припо́ні). 1. кого і без додатка. Позбавляти кого-небудь свободи в діях, вчинках. — Я просвічена (освічена) людина, маю право на свободу, самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (І. Нечуй-Левицький); — Радо би те бідацтво (панночка без маєтку) і між людей показатися, а тут обставини на припоні держать (І. Франко); // Стримувати. Іван засміявся. Він не впізнавав Павлика. Того Павлика, якого завжди треба було тримати на прив’язі, щоб не вискакував як Пилип з конопель (П. Колесник). 2. що і без додатка. Не допускати вияву чого-небудь (перев. про почуття). — Таж сильні ви, то знаєте! Таж ви встид На прив’язі тримаєте (І. Франко); Що ж це ти, мати?.. Журбу на припоні треба тримати (О. Левада).

держа́ти (трима́ти) на сві́ті кого, рідко що. Забезпечувати матеріально кого-, що-небудь; бути комусь опорою в житті. Микола .. заробляв потроху — тим себе й матір .. на світі держав (Б. Грінченко); Кальтенберг наступав далі: — Чи, може, я не заслужив у тебе такої честі? Може, не я тримаю твою сім’ю на світі? Може, й роботу тобі даю не я? (А. Хорунжий).

держа́ти (трима́ти) під сукно́м що. Залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось на даному етапі. Написав я і третю п’єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький).

держа́ти (трима́ти) ру́ку чию, за ким, за кого. Підтримувати, обстоювати інтереси кого-небудь. — Так-то, сину, держи руку за жінкою, а матері не можна буде в своїй хаті й слова промовити (І. Нечуй-Левицький); На його боці була тільки одна частина втікачів. Друга ж держала руку Залєтаєва, котрий пропонував вести цей підкоп далі (В. Винниченко); Підійшов до гурту і Онисько Кривий, і одразу ж до Микити Гордійовича звернувся: — А по-твоєму, Микито, як? За кого нам руку держати? За цих чи за тих? (М. Хвильовий); Хмельницький шляхетного роду, то відомо, але руку черні тримає (Н. Рибак).

держа́ти (трима́ти) язи́к дале́ко від ро́зуму. Говорити що-небудь безглузде, непродумане. — А ти (Харитоне) язика далеко від розуму не держи! — вже замирливо кинув Боженко, добуваючи капшук, щоб перекурити, після хвилювання (Ю. Смолич).

держа́ти (трима́ти) (як (на́че)) на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

трима́ти бі́ля спідни́ці кого і без додатка, зневажл. Не відпускати кого-небудь від себе, постійно контролюючи та опікуючи (дитину, чоловіка). А вона думає як? Гладити (дитину) по голівці та тримати біля спідниці? (М. Коцюбинський); — Що ж у цім поганого? Нехай би собі дружили.— Вам легко говорити, у вас хлопці. А от з дівчиною… як би чого не вийшло. Краще вже біля спідниці тримати (З газети).

трима́ти / ви́тримати ма́рку. 1. Керуватися певними нормами поведінки, правилами для збереження своєї репутації, гідності і т. ін. Робота — це не тільки хліб, це твоя совість — завжди пам’ятай про те і тримай марку (З газети); Саме тому й турбуюся за вас. Щоб ви, так би мовити, до кінця витримали марку! (О. Донченко). 2. перен. Відзначатися високою якістю, цінними властивостями. Поки був час, хотілося подивитись поля, поглянути, як вони тут, його пшениці, його сорти, чи не підводять, тримають марку (М. Олійник).

трима́ти в клі́щах кого. Примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни; обмежувати чиюсь свободу дій. Тримав він (панський управитель) цілу службу в кліщах, пильнував усього, запобігав і щадив (І. Франко).

трима́ти в па́зурах кого і без додатка, зневажл. Ставити кого-небудь у цілковиту залежність; мати над кимось владу. Так усе смішно переплуталось, що й не відомо, хто кого тримав у пазурах: чи вони мене, чи я їх? (Д. Бузько); Сила, яка заволоділа його думками півтори години тому, не відпускала, владно тримала в пазурах, хилила далі й далі вперед (Ю. Мушкетик).

трима́ти в (свої́х) тене́тах кого. Позбавляти когось свободи дій, робити залежним від обставин. Жорстока реальність міцно тримає людину в своїх тенетах потреб і необхідностей (П. Загребельний).

трима́ти в се́рці (в душі́) що. Пам’ятати про що-небудь, не виявляючи цього зовні (перев. про негативне). (Кармелюк (суворо):) Пані, гріх тримати гнів і помсту довго в серці (С. Васильченко); Не тримаю я зле (злого) на тебе у душі.., не несу оперед Бога… Лиш — не муч люде (людей), Юрчику, най (нехай) не кленут (клянуть) (Г. Хоткевич).

трима́ти в ті́ні кого. Не давати кому-небудь виявляти свої здібності, можливості. Досить довго цього художника тримали в тіні (З журналу).

трима́ти (Го́спода) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс); // Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. — А вас викликає ректор.— Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан.— Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш,— пояснив Іван.— Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах).

трима́ти (держа́ти) в голові́ (в умі́) що. Постійно пам’ятати що-небудь, не забувати чогось. Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече (М. Коцюбинський); Він, Дорохтей, усі борги тримав у голові, а Терентій розкрутив таке колесо, що ніяка пам’ять усього не втримає (М. Стельмах); — Говори з ними (з чорними ангелами) спокійно, не дайся, щоб піймали на брехні і постійно тримай у голові — то не люди! (Валерій Шевчук).

трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн. Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар); Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети).

трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми. 1. кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив’язав? (Є. Гуцало). трима́ти під трьома́ замка́ми. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко). 2. що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т. ін.). За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах); Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети).

трима́ти (держа́ти) на виду́ кого. Підтримувати чий-небудь престиж, чиюсь репутацію. Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду (О. Гончар).

трима́ти (держа́ти) на (пе́вній) ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає (Лариса) мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала (Клава) собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру). Діяти непослідовно, непринципово, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети); І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник).

трима́ти (держа́ти) під замко́м (на замку́). 1. кого. Замикати, ховати від когось, надійно охороняючи. — А де ж Порфир? Це ви його під замком тримаєте? Негайно його сюди! Віддайте мені його на поруки (О. Гончар). 2. що. Робити недоступним що-небудь для когось. Грали “Стахановець” — “Зеніт”. Скрипченко діяв точно: ворота тримав на замку (З журналу); // Не давати кому-небудь можливості користуватися чимсь. (Передерій:) А де вона та грамота? Її безсоромно загарбав воєвода. І сім років тримає під замком Всі наші привілеї, надання І вільності всі київських міщан (І. Кочерга).

трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м. Бути завжди готовим дати відсіч ворогові. — Кінець війні! Але шнейдери ще залишились .. Воно наче на мир випогоджується, але порох, на-певне, слід тримати сухим (В. Москалець); Як завжди, ми й тепер насторожі і тримаємо порох сухим (М. Упеник); Порох завжди треба держати сухим. Так говорить мудра народна приказка (Остап Вишня).

трима́ти (держа́ти) при собі́. 1. що. Не висловлювати вголос, публічно (думки, погляди і т. ін.). Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле); (Олена:) Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (І. Микитенко). 2. кого. Не відпускати від себе. Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей, а найменший син, котрого хотіли держати при собі, вмер парубком (Н. Кобринська).

трима́ти (держа́ти) себе́. 1. Поводитися певним чином. Гріхів у тебе я не бачу. Ти не могла інакше себе тримати (Ю. Яновський); Критикували в ньому все: і його (Костика) розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги, .. і його манеру тримати себе (Ірина Вільде); Юрій тримав себе так, ніби був знайомий з Дорном вже багато років (В. Собко); Їй (Галі) шкода й Гриця, той хоч і одсторонь держить себе, та все ж ніколи не зробив їй злого (Панас Мирний). 2. Мати усталені звички, манери, постійно керуватися в своїй поведінці певними принципами. Вона (Кайдашиха) любила чепуритись і держала себе дуже чисто (І. Нечуй-Левицький).

трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах). Стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним; володіти собою в незвичайній, складній ситуації. — От з ними (ледарями) й воюєш мало не щодня .. Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках (В. Кучер); — Прошу не клопотатися: все піде найкраще,— запевнив Первоцвіт, який хоч і хвилювався, але умів тримати себе в руках (М. Ю. Тарновський); Не визнання провини й не ніяковість, а бажання приховати від батька, як важко тримати себе в шорах, зігнуло синові шию (Ю. Шовкопляс); Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (М. Коцюбинський). трима́ти не́рви в рука́х. Учитель повинен пам’ятати, що в спілкуванні з дітьми важливо тримати нерви в руках (З газети).

трима́ти (держа́ти) сто́рону кого, чию. Бути чиїм-небудь прихильником, підтримувати когось; обстоювати чиїсь інтереси. При цій суперечці всі тримали в душі сторону Вишневички проти Тріщина, лиш Галя ні (Л. Мартович).

трима́ти (держа́ти) хвіст (хвоста́) трубо́ю (бу́бликом), зневажл. 1. Не журитися, зберігати почуття оптимізму; бути впевненим у собі. Навіть в шахту принагідно Він (Филимон) спускається .. солідно: З провожатим, як турист, І трима трубою хвіст (С. Олійник); Пимін з бригадою вночі .. виштовхали платформу в доменний цех .. Звитяга! держіть хвіст трубою, братове ковалі, електрозварники і клепальники (М. Рудь); — Головне, Романе, держи хвоста бубликом! — міцно потиснув руку і подався з подвір’я Шмалія (М. Стельмах). 2. Бути занадто самовпевненим; бундючитися; не зважати на інших. “А він норовистий.., Передерій,— подумав Лебединець.— Тримав хвіст трубою” (І. Цюпа). хвіст бу́бликом. Всі ходять, голови задравши і хвіст бубликом (О. Копиленко).

трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми. Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Чи певні ви.., що серед двох десятків людей .. не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко); — Так .. Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко); — У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук); — Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний); (Мелашка:) Він (пан) ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький). трима́ти язики́ за зуба́ми (про багатьох). Боцман .. підморгнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський). держа́ти язи́к на при́в’язі.
трима́ти курс на кого—що. Керуватися у своїх діях чимось; орієнтуватися на кого-, що-небудь. Загальнонародна держава тримає курс на її (демократії) дальше розгортання і вдосконалення, дедалі більше залучення народних мас до участі у розв’язанні державних і громадських справ (З газети). трима́тися ку́рсу. Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (З газети).

трима́ти на му́шці (на приці́лі) кого, що. Не випускати кого-, що-небудь з уваги; весь час стежити за кимось, чимось. — Боюся, що нашого приблуду теж на мушці тримають,— чи застерігаючи Андрія, чи жаліючи, вставив про Голощука Кіндрат (М. Іщенко); (Бондар:) На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар’яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (М. Зарудний); Левко Іванович постійно тримав Єгипту на прицілі (О. Гончар); Сатира тримає на прицілі найрізноманітніші хиби морального, етичного, побутового характеру (З журналу).

трима́ти на о́ці кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. Не важко було помітити, що його (капітанові) люди пильнують за нами, постійно тримають нас на оці (В. Земляк); Друковані органи Спілки письменників України постійно тримають на оці творчість одеситів (З газети).

трима́ти на прико́лі що. Не використовувати в роботі. У договорі відзначено, що в періоди, коли трактори в загоні вільні, нерозумно тримати їх на приколі (З журналу).

трима́ти на своє́му горбі́ що. Виконувати основні обов’язки (перев. пов’язані з великими труднощами). Декому так прикрутило, що й не витримав, пішов по губерніях зажигалки (запальнички) робити. Але справжнє .. ядро, звісно, зосталося, тримає все на своєму горбі (О. Гончар); Кадри, які тримали на своєму горбі величезну державу, її ідеологію — Михайлина самочинно винищує і викидає на узбіччя (В. Яворівський); // Матеріально утримувати когось. Батько все життя тримав на своєму горбі велику родину (З газети).

трима́ти на (свої́х) плеча́х що. Бути відповідальним за що-небудь. Він (шахтар) бився з тьмою недарма. Це він на радість Батьківщині всю землю на плечах трима (В. Сосюра); “Але ці місця перебувають у полоні лісів, і Антон Антонович не наважується туди повезти дружину, та й часу поки що немає. Це ж не жарти тримати на своїх плечах увесь край!” (М. Стельмах).

трима́ти під каблуко́м кого. Беззастережно підкоряти своїй волі, робити повністю залежним від себе (перев. чоловіка від дружини). Мати художника .. тримала чоловіка і сина “під каблуком” (З журналу).

трима́ти себе́ короле́м. Поводитися гордовито, поважно. На вулицю виходив (Васько) завжди в новому вбранні — в сардаці з тонкого сукна, сивій шапці, чоботях-лаківцях,.. серед парубоцтва тримав себе королем, хоч був іще малим (А. Хорунжий). трима́тися го́голем. Тримався (Вадим) гоголем, бо завважив, з якою цікавістю на їхній гурт оглядаються: кільканадцять дівчат і він один поміж ними (Н. Кащук).

трима́ти у вузді́ кого. Повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, не давати можливості комусь виявити власну ініціативу. Чи не весь час Ольга тепер сама? Мовчазним стало її життя .. А куди поділось її вміння тримати свого Федя у вузді? (Ю. Шовкопляс).

тягти́ (тягну́ти) / потягти́ (потягну́ти) ру́ку за кого, за ким, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди; діяти в чиїх-небудь інтересах. (Пархім:) Волосний писар і старшина будуть за тебе тягти руку, я це через лікаря встрою (влаштую) (М. Кропивницький); Трудне діло — позви,— почав (суддя) до нього.— Усе треба, щоб хтось руку тяг за тобою (А. Тесленко); Ніколи на мене не ображайся, бо на людях я не завжди твою руку тягнутиму (Г. Колісник); Полупанки прихильно дякували Лошакову, що він потяг руку за свого брата дворянина (Панас Мирний); — Я потягну руку за тобою. Побалакати ще з товаришами суддями можу і… присудимо тобі посунути обніжок у Василів город (А. Тесленко). тягну́ти руч. Батько і собі за нею руч тягне (Ганна Барвінок). трима́ти ру́ку. Під час революції та війни громадянської він (Максиміліан Волошин) не тримав руку ні за червоних, ні за білих: переховував у себе і тих, і тих (А. Дімаров).