ТРИ

алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться... — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Кучер); Комісар заліз у танк і сказав: — ..Треба прибути вчасно. Як кажуть, алюр три хрести. Поїхали (Ю. Яновський).

в дугу́, зі сл. зігну́ти, зігну́тися і т. ін. Дуже, надто. За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (М. Коцюбинський); Дід Прокіп, зігнутий в дугу, так як би чогось пильнуючи під ногами, з’являвся у завулку (П. Панч). в три дуги́. Колись-то розігнеться Зігнута в три дуги спина (Еллан).

від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко). піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує... Що не так? (П. Гуріненко).

в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т. ін. 1. Дуже сильно; низько. Відкатні штреки (в шахті) низенькі, і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Яновський); Глущуки, згинаючись в три погибелі, тягли шляхом на гору воза з гноєм (С. Чорнобривець); Навіть коли вгледіли згорбленого в три погибелі чоловіка на сосновому окоренку біля входу до землянки, не відчули біди (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Догідливо, улесливо, шанобливо. Слуга .. вийшов до послів і, зігнувшись у три погибелі, мовчки показав обома руками на двері (О. Іваненко); Янкель і Тарас підійшли до дверей, Янкель скорчився в три погибелі і майже боком підкотився до гайдука (О. Довженко).

гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський).

гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси..); Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (Від давнини..).

да́ти в три ши́ї кому. Побити кого-небудь. — Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам’ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний). да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський).

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого. 1. Бити, карати кого-небудь. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр.. присл..); — А якби й загубив (ножа), то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар). 2. Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..). де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ’яненко). де́рти (по) три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв (Матюха).., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко). де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до

за три о́гляди, зі сл. придба́ти, роздобу́тися, купи́ти і т. ін., несхв. Шляхом крадіжки; укравши. за о́гляди три хоро́ші. На кобилу роздобувся .. не за гроші, За огляди три хороші (І. Манжура).

здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Вони (поміщики) здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа); — Вони (багачі) на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський); — Прийдуть до нього (багатія) селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник); Все думав: “Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров’я — жартуючи й шкуру здійме!” (Панас Мирний); // Брати високу плату за щось. Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний); — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Ду

іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський).

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський).

ні в дві ні в три (в п’ять). 1. Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п’ять (І. Франко); // зі сл. ста́ти. Розгублений, нерішучий. — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко). 2. Зовсім несподівано. — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович).

під три чорти́, перев. зі сл. піти́, тіка́ти і под., грубо. Геть, куди завгодно. — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (В. Малишко); Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній). під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков); (Василина:) А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко).

посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) кого, лайл. Нечемно, сердито сказати, відповісти комусь. — А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду .. у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу); Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський); Вербуна .. він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний).

три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2.<

три чи́сниці до сме́рті (до ві́ку). 1. кому Хто-небудь скоро помре через старість або невиліковну хворобу. (Гапка:) Вам вже не до моргання — три чисниці до смерті (М. Кропивницький); (Шрам:) То ще ми з бабусею й потанцюємо. (Баба:) Тьху! Три чисниці до смерті, а він ще танцювати збирається (М. Старицький); — Кожен бачив, що й справді старому кошовому три чисниці до смерті (В. Малик); Тепер він (митрополит) особливо був схожий на конаючого.— Три чисниці до віку, а за своє тримається міцно,— подумав Ярослав (П. Загребельний); // кому, чому, зі сл. лиши́лося, залиши́лося і под. Зовсім мало часу жити, існувати. Катерина, почуваючи, що їй лишилося три чисниці до смерті, вже без всякого страху відповідає на погрози панії (Від давнини..); Хотіли (бандити) вбити й матір, але хтось сказав, що їй і так залишилося три чисниці до смерті, то хай краще голосить над сином (М. Стельмах); Тоталітаризм дихав на ладан: йому залишилось три чисниці
у три го́рла, зі сл. ї́сти, пи́ти і т. ін. Дуже багато, досхочу. А сам у три горла їсть і п’є (С. Ковалів); — Одні живуть впроголодь, а декому вистачає у три горла (І. Цюпа).

у три поти́, зі сл. роби́ти, труди́тися і т. ін. Докладаючи великих зусиль; надмірно, тяжко. Прийшов управитель. Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу. Самі на нього напали. “Доки знущання терпіти отаке: в три поти робили, а червою годуєш!” (А. Головко).

у три ряди́ (ручаї́). Дуже сильно, у великій кількості, рясно литися (про піт, сльози і т. ін.). Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив (І. Котляревський); Сльози в три ручаї ллються (Панас Мирний).

у три ско́ки. Дуже швидко, моментально, умить. Начальник поліції Федір Курбацький у три скоки опинився перед Шредером (О. Довженко).

у три ши́ї (у три ви́рви), перев. зі сл. гна́ти, ви́гнати і под. Дуже грубо, з лайкою, з бійкою. — Женіть його! — несподівано розсердився Петро Семенович.— Женіть, і негайно… У три шиї… Нахаба безсовісний. Бач, насміхатись вирішив (О.Чорногуз); (Хома:) Гарну новину прочув: мене в три шиї .. згодом витурять,— ловко! (М. Кропивницький); — Сергій насміявся з тебе?. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюку такого! (М. Стельмах); Дали нам греки прочухана і самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський).

(хоч) по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти. Дуже дешево, майже задарма. Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький); // Недорогий, дешевий. — Наб’є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський).

як (мов, на́че і т. ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т. ін. Дуже шумно, важко і т. ін. Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський); (Лейтенант:) Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут); Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко). — Та й Сусана Уласівна не легенька. Чиста ступа! Йде по хаті, то аж поміст двигтить, а перейде через хату, то аж сопе, мов ковальський міх,— обізвалась писарша (І. Нечуй-Левицький); Перебіжить греблю (Гадючиха) — вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський); Як говорить (дячиха), то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький). як три міхи́. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович).

як (мов, на́че і т. ін.) три дні (ти́ждень) (хлі́ба) не їв. 1. Дуже повільно, мляво. Чвала, як три дні не їв (Укр.. присл..); — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов). 2. Тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис).

як (мов, ні́би і т. ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́. 1. зі сл. схо́жий. Дуже, зовсім, абсолютно. Тюремний (фашистський) ескулап .. був як дві краплі води схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький); (Березня:) Ти молодим як крапля води на нього схожий був (Є. Кротович). як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура). як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний). 2. Такий же, як хтось інший; копія когось. Та таке (дитинча), кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько мов дві краплі води заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко); Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько як дві краплі води (Панас Мирний).