ТРЕМТІТИ

(аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький). 2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсь—чимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи

(аж) се́рце (душа́) тремти́ть (трепе́че, трепе́четься) чиє (чия), в кого і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. (Орися): Я коня напуваю, а сама боюсь і глянуть на його, а серце так і тремтить… (С. Васильченко); Веселенько нам (дівчатам),— аж серце трепече (Марко Вовчок); Енея серце трепетало, Воно о сині віщувало (І. Котляревський); Перед скелею сріблиться течія .. Як тут гарно!.. Аж тремтить душа моя! (А. Кримський).

ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Хто-небудь відчуває приплив сил, енергії, завзяття, позитивних емоцій і т. ін. В Саїда дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (І. Нечуй-Левицький); — Молодий, здоровий, свіжощокий, та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна, а він сидить хмурка хмурить (О. Гончар); Красна (Олена) — як звізда, як співає,— то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); У Галі кожна жилочка забриніла від тії похвали (Панас Мирний). жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка. (Петро:) А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); (Петро:) Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба (з фашизмом) йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

тремтя́ть сльо́зи на оча́х у кого. Хто-небудь готовий заплакати. Дівчинка не хоче плакати, та вже сльози тремтять у неї на очах (З газети).

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський); Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа).