ТОНУТИ

зір (по́гляд) то́не в чому і без додатка. Відкривається щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене. Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти.. (Б. Грінченко); Над ним (полем) синім шатром розіп’ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... (Панас Мирний). о́чі то́нуть. Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (І. Нечуй-Левицький).

тону́ти (потопа́ти) в ро́зкошах. Жити в надмірному багатстві. А вельможне панство тоне в розкошах, марнує час у хвастощах (Я. Качура); Думками вже летіла (Софія) по великих заграничних містах і потопала в прийдешніх розкошах (Леся Українка).