ТОНКИЙ

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети); Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський). за царя́ Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому (панові), мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький ); (Іван:) Та й давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький); За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр.. присл..). за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам’ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький). за царя́ Панька́ (Тимка́, Томк

ки́шка тонка́ (коро́тка, слабка́ і т. ін.) у кого і без додатка. Не вистачає сил, здібностей, уміння, рішучості і т. ін. для виконання, здійснення чогось. Вийшов (Герасим) назустріч прибулим (партизанам), запитав, що сталось, та у відповідь почув багатоголосе і грізне: — Хочеш, командире, п’ятами накивати? — Що, кишка тонка?! (А. Іщук); — У тебе був один наказ: стояти на смерть! Так і стій! А ти ворота ворогові навстіж і гайда! Навоювався! Кишка коротка!.. (І. Цюпа); — Гехне раз молотом, а півгодини на долоні студить. А вже десь під обід як зареве. Еге,— кажу, тонка кишка в тебе до науки, сину (Ю. Збанацький).

на тонку́. Погано, як-небудь. Матвій Чумак жив і справді у злиднях, землі обробити не мав чим і харчувався на тонку (І. Микитенко).

пря́сти на тонку́ (на тонке́). 1. Бути тяжко хворим; бути при смерті. Не забув (Клим) про хвору Соломію. Вже ні за що не береться, на тонке пряде (М. Рудь). 2. Ставати непридатним для використання. — У тебе вже кофта на тонку пряде, а у Василя сорочка розлізлася (З журналу).

тонке́ ву́хо у кого. Хтось має добрий слух (перев. музичний). Василько міг легко і точно вести мелодію за скрипалем, бо в нього було тонке вухо і виняткова інтуїція (З журналу).

тонко́го ла́ду́. 1. Високоосвічений, вихований, культурний, з хорошими манерами і т. ін. Тонкого ладу жінка, Леся Українка і героїнь своїх виводила надзвичайно жіночними, привабливими, з активним розумом, діями (З журналу). 2. Витончений, вишуканий, досконалий і т. ін. То була тонкого ладу робота (З журналу).