ТОН

в тон, зі сл. відповіда́ти, сказа́ти і т. ін. Відповідно до настрою, змісту висловлювання співрозмовника; таким же чином. — Ну, як спалося, дочко? — запитує жартома солідним баском Байда.— Спасибі, татусю,— відповідає у тон йому Орися (Д. Бедзик); Хлоп’я вловило іронію, відповіло в тон (О. Гончар); — До уроків готується,— шепнула Ольга Павлівна…— Вона молодець, скажу я вам,— у тон Ользі Павлівні теж тихо сказав Гнат (В. Кучер).

до́брий тон. Вишукані норми поведінки, що служать зразком для наслідування. Цей самий Славко, що так боявся за “добрий тон”, тепер не завагався натякнути на нешлюбне походження її чоловіка (Л. Мартович); Те, що в селах нашої Херсонщини сільські молодиці вважали б за повну відсутність смаку,— щоб біле убрання виглядало з-під темного, верхнього,— те саме в гірських українців є ознакою доброго тону (Т. Масенко); Все було, як добрий тон велить (М. Рильський).

задава́ти / зада́ти тон перев. кому. 1. Показувати приклад у чому-небудь, впливати на інших своєю поведінкою, вести за собою. Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються інші гребці (В. Собко); Сини Ферапонтові поженилися з українськими дівчатами, розселилися цілим кутком, але суворий дід усе задавав тон у роду (О. Кундзич). 2. чому. Впливати певним чином на хід подій, розвиток чого-небудь. — Франція зараз задає тон усій Західній Європі. І відгомін її революцій розхитує і пруський, і австрійський абсолютизм (З. Тулуб); Роза-Нейни сердилась на Терезку за те, що вона почала задавати тон усьому двору і наводити нові порядки (М. Томчаній).

попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без додатка. Догідливо підтримати сказане кимсь. Він не любив панів, мабуть, то за то (за те), що сам не вмів в їх тон попасти (І. Франко); Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч); — В наш час, ваше превосходительство, все можливо-с...— намагаючись попасти в тон, мовив письмоводитель. — Не хочуть сини йти стопами своїх батьків. В цьому їх і трагедія-с… (В. Канівець).

потрапля́ти (втрапля́ти) / потра́пити (утра́пити) в ритм чого, який. Діяти так, як інші, за певними правилами, канонами, стилем, порядком і т. ін. Захар мужнів духом,.. потрапляючи в дужий ритм великої перебудови країни (Іван Ле). потра́пити в тон. Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Яновський).