ТОЛК

взя́ти / бра́ти втямки́. Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь. Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський); Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко); Не знав (дід Йосип) письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик). взя́ти утя́мку. — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний); — Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров). взя́ти в толк. (Наталка:) Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму... (І. Котляревський); Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка); // Добре запам’ятати що-небудь. — Зірки на пілотках щоб сяяли від вас на двоє гін вперед! Зрозуміло?.. На т

добра́ти (до) ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т. ін.) у чому і без додатка. Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Певні були (селяни), що ті (коноводи) не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко); Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко); — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш); // Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко).