Фразеологічний словник української мови
ТІЛЬКИ

аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П. Куліш); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський); Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний); — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк). ті́льки луна́ йде. Як заспівають “Реве та стогне…”, то тільки луна йде (Нар. опов.).

аж (ті́льки) закури́ть (закури́ться), з дієсл., безос. Дуже швидко. Мати стращає, що я змерзну. І чого б я змерз? Та я як чкурну, аж закурить! (Панас Мирний); — Переночуйте ви тут, а завтра .. курнемо в село так, що аж закуриться (І. Франко); // Дуже швидко зникнути. От він і сів на бричку: “торкай” — і тільки закурилось (А. Свидницький).

аж (ті́льки) пил (іде́ (клубо́читься)) хма́рою за ким і без додатка. Дуже швидко. Явдоха посадила її (Солоху) верхи на палички, .. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько).

аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Васильченко); (Хмельницький:) Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих (гусар). Ох, і дають, аж пір’я сиплеться (О. Корнійчук); — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір’я полетіло (С. Чорнобривець).

дба́ти (ті́льки) про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш).

зна́ти (ті́льки) з ми́ски (з но́са) та в рот. Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис); (Павло:) Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий).

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін). Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь; пусте, дрібниці. Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети); Все це (переживання) здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя, — кинув хтось з гурту (В. Козаченко).

кому́ (ті́льки) не лінь (рідше лі́ньки), перев. зі сл. усі́, уся́кий і т. ін. Хто хоче, хто може; будь-хто, кожен. Нехай не грабують його (мужика) всі, кому не лінь (М. Стельмах); Обивателя смикав усякий, кому не лінь. Смикали.. більше без потреби, щоб вселити повагу до себе, а то й просто, щоб одвести душу (О. Слісаренко); Зібралися усі кому не ліньки. — Весело було? — Ні, трохи сумно (З газети).

куди́ (ті́льки) душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри (податися)? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Знялася б з місця й полетіла, як та птиця, куди тільки душа забажає (І. Нечуй-Левицький).

куди́ (ті́льки (лиш)) (не) гля́не о́ко. Скрізь, усюди. Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко); Довелося (опришкам) лежати на чистій полонині, де куди око лиш гляне — все трава, трава, Ні горбочка, ні корчика (Г. Хоткевич); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло (О. Довженко).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й (та те́плий). У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько (тільки) жива (Б. Грінченко).

(ле́две (ще ті́льки)) благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. Розвиднюється. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її (Марію), ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик); Ось і сьогодні схопився (Твердохліб), ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа).

на чім (на чо́му) (ті́льки) світ стої́ть. 1. зі сл. ла́яти, кля́сти, проклина́ти і т. ін. Не стримуючись, не соромлячись у виразах; дуже. Лає (Олекса) панів на чім світ стоїть. Так клене часом (Г. Хоткевич); Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, .. Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький); Дрібцює Марія .. й кляне ту війну осоружну на чім тільки світ стоїть (Є. Гуцало). 2. зі сл. обма́нювати, бреха́ти і т. ін. Безсоромно. Джмелика тримали далі. На слідстві він брехав на чім світ стоїть, міняв показання, плутав, викручувався (Григорій Тютюнник). 3. зі сл. крича́ти, вереща́ти і т. ін. Несамовито. В другім .. каравані Піджарьовали (піджарювали), як у бані, Що аж кричали (грішники) на чім світ (І. Котляревський); Безбоязно підбігала тоді вона до Кирила Івановича і кричала на чім світ стоїть (Панас Мирний); Баба верещала на чім світ стоїть. Пущена по екзекуції на свободу, кидала горшками, ножем (Г. Хоткеви

облива́ти (рідше обмива́ти) / обли́ти (рідше обми́ти) (гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого. Плакати над ким-, чим-небудь; через щось. — Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний); “Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати...” (П. Куліш); Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський). облива́ти рясни́ми слізьми́ (не ті́льки) лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський). обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький). обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла

одна́ (ті́льки) тінь залиши́лася (зоста́лася) від кого. Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (С. Чорнобривець); А з Єлени вже тільки тінь зосталася .. Не було пощо (заради чого) жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Г. Хоткевич).

сама́ (ті́льки) на́зва, ірон. Щось або хто-небудь не відповідає тому, що має бути насправді. — Хіба це реферат? Сама тільки назва. Недоладний набір цитат (З журналу). одне́ на́звисько. Глянеш на той капелюх — сміх і горе. Одне назвисько. Засмальцьований від поту, облізлий, одним словом — ганчірка (І. Цюпа).

(самі́ (ті́льки)) кістки́ та шкі́ра (шку́ра). Дуже, надто худий. — Не здужають (підпанки)! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб); З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик). (сама́) шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський); Були вони (партизани) — сама шкіра та кості (О. Гончар). одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник).

ті́льки бри́зки полетя́ть від кого—чого. Нічого не залишиться від кого-, чого-небудь. Тим часом вийдуть (піші) з города .. та вдарять на знетямлених напасників так, що од них тільки бризки полетять! (П. Загребельний).

ті́льки ву́хами ля́пнути, несхв. Зазнати непередбачених неприємностей. — Сурйозний (серйозний) чоловік той Давид.. Може таку свиню підкласти, що тільки вухами ляпнемо (А. Головко).

ті́льки дай на о́чі кому. Покажи. Тамань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: “Ото бомби кидають” (Григорій Тютюнник).

ті́льки держи́сь. Уживається для підкреслення великої сили вияву чого-небудь як у позитивному, так і в негативному плані (про енергію, почуття, емоції тощо). Роздратує (дід Мирон) її чим-небудь, і тоді тільки держись: Марина так почне в’язати, що два косарі не вспівають за нею косити (Грицько Григоренко); — Ну вже й характер! Як що придумає, так тільки держись (Григорій Тютюнник).

ті́льки душа́ в ті́лі. Бідний, убогий. “Отак увесь вік свій прожила,— дума .. баба Сикліта,— тільки душа в тілі” (Грицько Григоренко).

ті́льки й ба́чив (ба́чили). 1. кого. Хто-небудь зник безслідно, назавжди або швидко виїхав. Не встигла мати привітати гостей, ані сльози зронити, озватися до них жалібно: “Ой синочки мої, голубочки...”, як герої вже зникли в голубій імлі,— тільки їх і бачила (О. Довженко); Дала йому і свиту, і шапку .. Пішов наш Нечипір, та тільки ж ми його і бачили (Г. Квітка-Основ’яненко); Попрощався генерал з ними… Та тільки його піщани й бачили (Панас Мирний). 2. що. Втратити назавжди що-небудь. Йому (пану Польському) тільки одному годили й служили… Та як же його й не служити? Свої ж прислужники! Нехай би хто сказав слово насторч — тільки б і місце бачив! (Панас Мирний).

ті́льки й ду́мки у кого. Хто-небудь має якесь постійне бажання. Сказано, як молоде, то .. тільки й думки, як би погулять весело (Марко Вовчок). ті́льки й на ду́мці кому, що. Спокійно живе (графиня) серед панських вигод, їй тільки й на думці пишнота (Леся Українка).

ті́льки й мо́ви, перев. у кого, про кого—що, за кого—що. Хто-небудь говорить виключно про когось або про щось. — Дам тебе (панночку) за князя чи за графа. Та тільки в них і мови було, що князі та пани вельможнії (Марко Вовчок); Тільки й мови було, що про ту кралю мальовану (Переклад М. Лукаша). ті́льки й розмо́ви. У селі .. тепер — тільки й було розмови, що за церкви, за монастирі (І.Нечуй-Левицький).

ті́льки (й) твого́. Єдине, що належить кому-небудь, що хтось може собі дозволити, на що має право. (Оришка:) На яку хвилинку приляжеш після обід — ото тільки й твого! (М. Кропивницький); Мати вносить сорочину, А мережка ж — як огонь! — Погуляй, моя дитино, Тільки, сину, і твого (Б. Олійник).

ті́льки ля́сне. Зникне, безслідно пропаде щось; перестане існувати. — Як не сьогодні, то завтра ковтне (річка) вашу хавіру (хатину), тільки лясне. Перебиралися б до дітей (Є. Гуцало).

ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим. Малопридатний чи зовсім непридатний до чого-небудь. Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: — Ініціатор. Греблю тільки такими гатити! (П. Панч).

(ті́льки) мо́кре мі́сце лиши́лося (залиши́лося, зоста́лося і т. ін.). 1. від чого, рідше з чого. Що-небудь зникло, перестало існувати. — Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький); // Щось втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії кого-, чого-небудь. Ледь торкнулась (праскою) мереживної оздоби,— від неї лишилося мокре місце (З газети); Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (З газети); З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (З усн. мови). 2. від кого. Хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь. — А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура); — Згинь, маро, — стиснув зуби Одноконь. — Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М.

ті́льки о́чі росту́ть у кого і без додатка. Хтось дуже худий, схуд або худне. Схудла, спала з лиця (Тамара), тільки очі ростуть (О. Гончар).

(ті́льки) па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш, жарт. 1. Що-небудь дуже смачне. — Там як що зготує (кухар), то тільки пальчики оближеш,— говорив він, уплітаючи печену курку після поросятини (І. Нечуй-Левицький); — Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (З. Тулуб). 2. Хтось дуже гарний, вродливий. А на них (арф’янок) глянеш — пальчики оближеш (Панас Мирний). 3. Гарно, цікаво і т. ін. — Про нас, господарів, пишеться. Та як пишеться — пальці оближеш, сказав гордовито, розминаючи .. плечі (М. Стельмах).

(ті́льки) по смерть посила́ти б кого, жарт. Дуже довго хто-небудь виконує певне доручення, прохання і т. ін.; непроворний, повільний, млявий хтось. Коли ось і Демчиха з оковитою…— Ой, жінко,— стріча Демко,— тебе б по смерть посилать, то б нажився чоловік (Марко Вовчок); Ті ж і Горпина з галушками у двох мисках. (Всі:) Чого так довго там барилась? Тебе б тільки по смерть посилати (М. Кропивницький).

ті́льки (про́сто) так. Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів. Сусід до себе кликав кума: “Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип’ємо, сальця з’їмо шматок”. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов); — Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник). так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич).

ті́льки пух полети́ть. Безжалісно, немилосердно. Діставши прочухана від Гриценка, він (Іван) крикнув йому: “Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій — начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить” (І. Сенченко).

ті́льки (сама́ (одна́)) душа́ залиши́лася (лиши́лася) у кого. Хто-небудь зовсім зубожів, збіднів. — Хоч би ще троячку накинули,— .. кидає фурман.— Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася (М. Стельмах).

ті́льки (так (і)) подава́й / пода́й. Уживається для підкреслення чиєї-небудь можливості, потреби, чийогось бажання робити щось. — Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати. А Єгипті цього тільки подавай… (О. Гончар).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).

ті́льки (то) (й) сла́ви (сла́ва), зі сл. що. Уживається для вираження поганої якості, властивості і т. ін. або неякісного виконання, здійснення чого-небудь. Звести, то я її (“Повію”) сяк-так звів докупи, довів й до краю та тілько (тільки) що й слави, що довів (Панас Мирний); (Іван:) Яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М. Кропивницький); Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський).

ті́льки хвосто́м мелькну́ти, ірон. Дуже швидко піти, поїхати, побігти, втекти, зникнути і т. ін. звідкись. — Весною, як натиснуть наші невичерпні резерви,— німець тільки хвостом мелькне (А. Хорунжий). ті́льки хво́стиком мелькну́ти. — Прибор чаю… живо! — скомандував Проценко. Прислужник тільки хвостиком мелькнув і зразу скрився (Панас Мирний); — Дурне мишеня, — сказала Тоня і так перелякала її цим, що та тільки хвостиком мелькнула (Г. Епік).

ті́льки (хіба́, лиш) пташи́ного молока́ нема́ (не вистача́є, браку́є і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь має абсолютно все (про повний достаток, заможне життя). В одній (кімнаті) золота було стільки, що лиш посередині зосталася вузька доріжка, в другій — одежі, у третій — хліба, муки — всього, що треба. Лиш пташиного молока нема (Казки Буковини..); Дехто в цей час на порядний костюм не може стягтися, а тобі тільки пташиного молока не вистачає (Д. Ткач); Живу я в дуже милої, дуже доброї старшої челяднички, керівнички майстерні панни Місі, де мені хіба пташиного молока бракує (Ірина Вільде).

(ті́льки) че́рез мій труп! Уживається для висловлення категоричного протесту проти чиїх-небудь небажаних або неприємних дій, вчинків. — Припиніть (руйнувати огорожу) негайно! Ось грамота! — Яка там грамота! Навались, хлопці! Гей, взяли! — Через мій труп! — закричав Мічурін, впавши на землю біля воріт (О. Довженко).

хіба́ (ті́льки) па́льці обли́же, ірон. Нічого не дістанеться або дуже мало дістанеться чого-небудь комусь. — Нехай буде шість відер (горілки), бо як лиш три, то багачі вперед розхапають, а бідний хіба пальці оближе (Л. Мартович).

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю. Збанацький); — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш). горба́того (лише́) моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя (Чіпки) та хитали головами.— Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила виправить…(Панас Мирний); Ну ж і пришпарили йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін); Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму. ..Ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв, я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс). (горба́того) і моги́ла не ви́править (не спра́вить). Негідника, мабуть, і могила не виправить (З усн. мови); — Горбатого і могила не виправить,— похит

хоч (ті́льки) па́льцем торкну́ти кого і без додатка. Учинити якнайменшу спробу скривдити, образити, побити і т. ін. кого-небудь. Тихін на лаві сидів і не зводив з неї (Марії) очей .. Винився й клявся, що надалі, коли хоч пальцем торкне її — руку собі одрубає (А. Головко); Не данник гетьманський, а посол, особа недоторканна, сидить перед тобою. Тільки пальцем торкни — біди не оберешся (Н. Рибак).

чого́ (ті́льки) душа́ бажа́є (хо́че, пра́гне і т. ін.) / забажа́є (захо́че, запра́гне і т. ін.). 1. У достатній кількості, доволі. Нічого Бога гнівити, досі ми гаразд малися. Було всього, чого тільки душа багла (І. Чендей); Все йому (Федорові) є, чого душа забажає (Панас Мирний). 2. Те, до чого хто-небудь має потяг або чого хоче досягти. Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Леся Українка).

що (ті́льки) ро́биться! Уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. чим-небудь. — Господи! що тільки робиться на вигоні! — вскочивши в хату, замість привіту прокричала сусіда (Панас Мирний).

що́йно (ті́льки що, ті́льки-но) спе́чений, ірон. Який недавно або щойно став ким-небудь, здобув якусь професію, призначений на яку-небудь посаду і т. ін. Глибоко зітхнувши, далі заговорив (Ковалишин) тим твердим тоном, яким щойно спечені начальники звертаються до підлеглих (Ю. Шовкопляс).

що ті́льки язико́м натра́пить, зі сл. говори́ти, моло́ти і под. Будь-що, не задумуючись, не обдумуючи. І починає Щур молоти, що тільки язиком натрапить (С. Васильченко).

як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти, клі́пнути і т. ін.). Дуже швидко, миттєво. Огненна стріла прорізала усе небо і, як оком моргнути, вдарила у те саме дерево, під которим попереду стояв Денис (Г. Квітка-Основ’яненко); Отаман Голий раптом вихопив свої обидва кольти, як моргнути оком, висадив у короб генеральського авта (автомобіля) всі свої двадцять куль… (Я. Качура); Як сполохнута перепілка, вона (дівчина) відскочила від його (Чіпки) і, тільки оком моргнути, майнула подовж жита (Панас Мирний); І Наумиха, як оком мигнути, вхопила граматику та вкинула її в піч (М. Коцюбинський); Як оком кліпнути, вихопив (Грицько) лук і вмить зіскочив на землю (Юліан Опільський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТІЛЬКИ


матиме такий вигляд: Що таке ТІЛЬКИ