ТЕРТИСЯ

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький); Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа).

те́ртися та м’я́тися. Не наважуватися робити що-небудь; вагатися, зволікати. Довго він терся та м’явся, поки зважився сказати про своє лихо (Панас Мирний). те́ртися-м’я́тися. Треться-мнеться (голова сільради), що збрехати начальству — не знає (І. Муратов).