ТЕРЗАТИ

му́чити (терза́ти, рва́ти і т. ін.) се́рце (ду́шу) чиє (чию). Завдавати комусь горя, страждань, прикрощів і т. ін.; спричиняти переживання. — Що се (це) я? що се я? …Геть, геть від мене… Не муч мого серця (Панас Мирний); — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе (А. Шиян).

терза́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь переживань, прикрощів, страждань. Вона стояла в притворі церкви в отця Христофора Протасьєва, перед сповіддю, бліда, схвильована. — Нащо ви терзаєте мою душу? Нащо гнобите? (О. Довженко); Скрипка в руках Русака ридала, терзала душу, відкривала завісу в таємничий світ (Ю. Збанацький); — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе, Прохоре (А. Шиян).