ТАБАКА

ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); (Бичок:) А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь).

як кіт таба́ку, ірон, зі сл. люби́ти. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Дід знав, що смерть його за плечима, і думав своєю смертю спасти від смерті міщан. Вишневецького він ненавидів, а польську панщину любив, .. як кіт табаку (І. Нечуй-Левицький).

як таба́ка в ро́зі, перев. зі сл. те́мний, сліпи́й і т. ін. Зовсім, абсолютно неосвічений, некультурний. — Що мені рідний батько? — пустив на світ темного, як табака в розі, та й звікуй отак… (М. Коцюбинський); (Перун:) Та що ви її, дурної баби, слухаєте?.. Сліпа, як табака в розі, а плете щось про податки і кавції (грошові застави) (І. Франко).