СЬОРБНУТИ

сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник); // чого. Зазнати великих випробувань у зв’язку з чимось. Дух наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш).

сьорбну́ти соло́ного. Зазнати великих випробувань, незгод, злигоднів і т. ін. — Мені, товаришу майор, рано довелося сьорбнути солоного (Я. Баш).