СЬОМИЙ

без (тре́тьої (сьо́мої)) кле́пки (в голові́ (у ті́м’ї)); без кле́пок (у голові́ (у ті́м’ї)), зневажл. Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім’ї, змарнів геть (П. Козланюк); — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій .. мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар).

виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого. 1. Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний). 2. безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже важкої роботи, діяльності. — А ось я, наприклад, не можу (їхати) в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м’які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький).

да́ти під (сьо́ме) ребро́ кому. Боляче побити, покарати кого-небудь. Козаки .. дали йому .. під сьоме ребро, напутили двома прикладами (Я. Качура).

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон. Дуже далека рідня. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич); — Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко); — Мене почали люди розпитувати, хто я і звідки. Виявилися земляки, майже родичі, сьома вода на киселі (З журналу).

до нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників, зі сл. пам’ята́ти, зга́дувати і под. Дуже довго, тривалий період. (Павло:) Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький); Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться все виглядати (Л. Гроха); Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам’ятав (М. Ю. Тарновський); — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб’ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (В. Собко); // На тривалий час; надовго. — Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам’ятає! — втішає її братик (М. Стельмах); Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик).

до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т. ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в котлованах, відбитих у противника ще вночі (П. Автомонов); Хаблак трудиться до сьомого поту, вечори просиджує над замітками (В. Дрозд); Порався найзаповзятливіше, до сьомого поту, до самозабуття (З журналу); — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров’ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (З журналу); Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (М. Коцюбинський).

до сьо́мого (деся́того, тре́тього і т. ін.) колі́на. 1. зі сл. кара́ти, кля́сти і т. ін. Дуже гостро, нестримно, жорстоко. Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь (побоююсь) рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна (М. Стельмах); Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Ірина Вільде). 2. зі сл. не забува́ти. Тривалий час, дуже довго. До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести ганебну печать злодійського роду (Ю. Збанацький).

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти (крива́вий (соло́ний, сьо́мий і т. ін.)) піт. Виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися. Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є (Укр.. присл..); Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду (П. Грабовський); Вранці вийшли на роботу .. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь); Піт солоний пролива (перекладач) — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова… (О. Ющенко); Груша росте собі.., а на виноградниках людині треба пролити сьомий піт (М. Томчаній); // у що. Вкладати в щось свою працю. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (П. Грабовський).

на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчува́ти себе́ і т. ін. Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення. Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька (батько) був на сьомому небі (М. Зарудний); Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко); По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін).

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) (крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)) по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався (Явтух) потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); (Ганна:) Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже