Фразеологічний словник української мови
СЦЕНА

зійти́ зі сце́ни (з аре́ни). Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І. Нечуй-Левицький); Поразки безслідно не проходять. Особливо політичні. Сильних вони загартовують .. Слабких примушують рано чи пізно зійти з арени (З газети).

не схо́дити / не зійти́ зі сце́ни. 1. Продовжувати виставлятися в театрі. П’єси (Г. Ф. Квітки-Основ’яненка) не сходять зі сцени театрів і в наші дні (З журналу). не полиша́ти сце́ни. Не полишають сцени українських театрів гостросюжетні п’єси М. Кропивницького (З газети). 2. Продовжувати діяльність в якій-небудь царині, сфері. не полиши́ти сце́ни. Я зобов’язаний .. пояснити її (руїни) корені, аби грядущі (ті, що будуть жити в майбутньому) хоча б не повторили моїх помилок. Щоб уже сьогодні знали, хто є хто, себто діючих осіб і виконавців, оскільки вони ще не полишили сцени (Б. Олійник); // Зберігати своє значення. Відігравши свою антропогенну роль, колективність не сходить зі сцени (З журналу).

роби́ти сце́ну кому. Сваритися з ким-небудь, висловлювати своє незадоволення. Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський).

трима́тися на сце́ні. Мати успіх у глядачів (про драматичні твори). Його (Бара) п’єси часом мають собі гучну, але не завжди хвилеву славу, і не тримаються довго на сцені (Леся Українка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЦЕНА


матиме такий вигляд: Що таке СЦЕНА