Фразеологічний словник української мови
СУЧИЙ

бі́сові (вра́жі, су́чі і т. ін.) ді́ти, лайл. Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах); — По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть (не варте) ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш). бі́сова дити́на. — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї (дівчинку) Олена (Григорій Тютюнник).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СУЧИЙ


матиме такий вигляд: Що таке СУЧИЙ