СУХИЙ

ви́скочити на сухе́. Уникнути заслуженого покарання, осуду. Він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем красномовства вискочив на сухе (М. Стельмах); — Микола Остапець хоч і каявся на словах, проте в душі був безмірно радий, що розправився з поліцією. “Повйокаю трохи в обозі, а потім знову вискочу на сухе”, — потішав себе і перебільшено зітхав, визнаючи свою помилку (М. Стельмах). ви́дряпатися на сухе́. (Орися:) То й ви хочете мене втопити, щоби по моїй бідній голові самому на сухе видряпатися! (І. Франко).

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́. 1. Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко); (Харько (сам):) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в’юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький); — Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик). ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих “дітей”, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров). ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову: ..А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець). 2. Знаходити вихід із скрутного станов

ї́сти сухи́й хліб. Жити у нестатках, у бідності, нужді. Люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник).

мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).

на суху́. Без випивки. Та вже (Христя) мала була сама сідати на ослоні до столу, як Грицько промовив: — Чи це б то так на суху й сідати? (Панас Мирний).

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т. ін.) (ні (і)) ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому. Хто-небудь наскрізь промок. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде (ніде) обсушитись (Г. Квітка-Основ’яненко); На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець).

о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) (від сліз) чиї, у кого, рідко кому. Хтось часто, постійно плаче. Очі їй (Юзі) днів три не висихали від сліз перед Зониним від’їздом (Леся Українка); — На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав — очі б не просихали (Григорій Тютюнник). о́чі не завжди́ бува́ють сухи́ми. Відвертався, щоб не бачила Докія, що і в нього (у старого) очі не завжди бувають сухими… (М. Стельмах).

плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба. Говорити дурниці, нісенітниці, обдурюючи кого-небудь. — Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (І. Франко); Вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка).

сиді́ти на сухо́му. Потрапляти в несприятливе, скрутне становище. Про рибу — то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що найвезучіший рибалка сидить на сухому (З газети).

сухи́й зако́н. 1. Заборона вживати алкогольні напої. — У штаті Бомбей — сухий закон. Пити спиртні напої заборонено (В. Минко); Сухого закону в прилеглих (до ЧАЕС) районах нема (Ю. Щербак); В Малайзії — сухий закон, і його ніхто не порушує. Як виняток з винятків, у готелі гостеві можуть подати пляшку пива або келих сухого вина (Ю. Мушкетик). 2. у кого. Хто-небудь утримується від уживання алкогольних напоїв. У водіїв, як відомо, сухий закон (З газети).

трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м. Бути завжди готовим дати відсіч ворогові. — Кінець війні! Але шнейдери ще залишились .. Воно наче на мир випогоджується, але порох, на-певне, слід тримати сухим (В. Москалець); Як завжди, ми й тепер насторожі і тримаємо порох сухим (М. Упеник); Порох завжди треба держати сухим. Так говорить мудра народна приказка (Остап Вишня).

як (мов, ні́би і т. ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т. ін. Дуже швидко, жадібно. Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький). мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра (треба) було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт до сухо́ї верби́, зі сл. причепи́тися, прили́пнути і под., грубо. Дуже сильно. — Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт у суху́ гру́шу (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися, грубо, ірон. Дуже сильно. Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний); Провідний інженер об’єднання з перших же днів як чорт в стару вербу закохався в молоденьку Галочку-веселуху (З журналу).