Фразеологічний словник української мови
СУБІТКА
дава́ти / да́ти субі́тки кому, заст., жарт. Бити, карати, переважно різками, кого-небудь за щось. Еней від них не одступався, Тройчаткою всіх приганяв; А хто хоть трохи ліновався (лінувався), Тому субітки і давав (І. Котляревський); І Псалтиря забув (Симеон) читати. Тільки й вмів школярам субітки давати (Г. Квітка-Основ’яненко).
дава́ти / да́ти субі́тки кому, заст., жарт. Бити, карати, переважно різками, кого-небудь за щось. Еней від них не одступався, Тройчаткою всіх приганяв; А хто хоть трохи ліновався (лінувався), Тому субітки і давав (І. Котляревський); І Псалтиря забув (Симеон) читати. Тільки й вмів школярам субітки давати (Г. Квітка-Основ’яненко).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СУБІТКА
матиме такий вигляд: Що таке СУБІТКА
матиме такий вигляд: СУБІТКА
матиме такий вигляд: Що таке СУБІТКА