СТУСАН

відва́жити / відва́жувати бе́беха (стусана́) кому. Ударити кого-небудь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? (Сл. Б. Грінченка); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб).

дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка. Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко); На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усн. мови); Бурчисько й Скубло підвели бідолаху. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський). дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник).

діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко).

скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка. Бути побитим. — Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса .. Лупив німоту і драв, та .. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський). скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її (Катрю) доля там (у панському дворі), щоб на волі рости, .. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний).