СТРУНА

болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко).

вда́рити по струні́. Вплинути, подіяти на кого-небудь, скориставшись чимсь вразливим, болючим для нього. — Знаю, з якого боку зайти (до заробітчанина), по якій струні вдарити (О. Гончар).

гра́ти на болю́чій струні́ чиїй, кого, рідше для кого, несхв. Завдавати комусь прикрості, неприємностей, нагадуючи про недолік, помилку тощо; дошкуляти. — Пані так милостиво довіряє всяким зайдам, що навіть не помічає: від кого тхне воском, а від кого тюрмою,— делікатно грає (Салоган) на болючій струні пана (М. Стельмах); Ігоря легко “купити”, граючи на такій болючій для кожного малюка струні, як питання хоробрості (І. Багмут).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) струну́. Вдаватися до крайніх заходів. (Петерсон:) Макаров! Я вам не раджу перетягати струну .. Я вас ще раз питаю: де список? (Я. Галан); Перетяг струну опришок. Рвонув сорочку на грудях — і, мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги (Г. Хоткевич).

ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник); У них (панів) жінки перед мужиками як по струночці ходять (Г. Квітка-Основ’янко); — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу). ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний); (Іван:) Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний).