СТРІХА

ба́тькова (ба́тьківська) стрі́ха. Рідна домівка, там де хтось народився. Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає в її уяві, й міниться, і грає барвами (М. Коцюбинський); // Родина, родинна опіка. Свій вихід з-під батьківської стріхи .. Гаудентій досі вважав чудом (І. Франко).

під чужою стрі́хою зі сл. ночува́ти, жи́ти, перебува́ти і т. ін. Не в своїй, не у власній домівці, у сторнніх людей і т. ін.; не вдома. Дмитрик уперше в житті ночує під чужою стріхою, далеко від матері (М. Коцюбинський).