СТРИГНУТИ

стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) на кого, в кого, по кому і без додатка. 1. Поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції. Стріляючи очима поза вікна, на якусь мить вона затрималася легковажним поглядом на чорновусому козакові (О. Ільченко); Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (С. Чорнобривець); Підперши кулаками боки, стригнула (Мар’я) очима по всіх: — А ви чого скалозубитесь? (Я. Баш). 2. перев. недок. Кокетливо, грайливо позирати на кого-небудь, полонившись кимось. Арістотель-мудрець по садочку гуля,— Бач, Аглая іде і очима стріля! (І. Франко); Орися крутилася біля Сергія Золотаренка .. Так очима на нього і стриже (Григір Тютюнник); — Ой, свекруха ж комусь попадеться,— одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (О. Гончар).