СТИГНУТИ

се́рце сти́гне (холо́не) / прохоло́ло (охоло́ло) чиє, у кого і без додатка. 1. У кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т. ін.). Вона устала така веселенька, хоч і вчора її лаяно, та дитяче серце скоро стигне, образи швидко холонуть (Панас Мирний); Я почула, що моє серце вже прохололо, перестало ненавидіти його… (Ганна Барвінок); Перші, кажуть, любощі — дурниця .. А прохолоне серце, підуть докори та перекори (Панас Мирний). 2. Кому-небудь дуже страшно, боязко. Маруся похолола… Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Г. Хоткевич).