СТЕЛЯ

(аж) штукату́рка зі сте́лі си́плеться. 1. зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть із хропінням. — Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети). 2. зі сл. ходи́ти, танцюва́ти і под. Важко, з шумом. Хіба ж воно приємно дивитися, як жінка ходить аж штукатурка зі стелі сиплеться, неначе ступа просо товче (З журналу); У великому фізкультурному залі студенти ходять під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па, аж штукатурка сиплеться зі стелі (З газети).

не ма́ти коли́ (й) уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

підпира́ти (плечи́ма (голово́ю)) сте́лю. Мати дуже високий зріст. Увійшов (Назар) і стоїть перед нами, стелю підпираючи (Марко Вовчок).