Фразеологічний словник української мови
СТАТИ

ко́зубом ста́ти. Дуже зашкарубнути, задубіти (про одяг, покривало тощо). Поки до санок дійшов (о. Гервасій), підрясник козубом став, аж до шкури прикипів (А. Свидницький).

на порі́ ста́ти. Досягти, дійти зрілого віку, коли можна одружуватись (перев. про дівчину). Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… (Т. Шевченко); Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко); Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар); — Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі — шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато… (Є. Гуцало); Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко). на порі́. От уже у нас і донечка на порі (М. Старицький).

на стану́ ста́ти, заст. 1. Вирости, змужніти. Став на стану — ні в лавці, ні к столу (Укр.. присл..). на стано́чку ста́ти. А коли я вже велика на станочку стала, Тепер же я та до серця каждому (кожному) припала (Коломийки). 2. Набратися сил, поліпшити здоров’я, відновити колишнє самопочуття. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став (Сл. Б. Грінченка).

ні (а́ні́) сі́сти ні (а́ні́) ста́ти де. Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. А як випав сніг, школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук).

ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де. Немає вільного місця, все заповнено чимось. Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар). ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко).

перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого. Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т. ін. — Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Добровольський); Країна перейшла на мирні рейки будівництва нового життя (Вісник НАНУ); Ви заявляєте, що хочете стати на рейки трудового життя? Хочете працювати на користь державі? Прекрасно (І. Микитенко). перехі́д на ре́йки. Усім .. треба пам’ятати, що від зусиль кожного залежатиме надійність фундаменту, на якому зараз відбувається перехід всього народного господарства країни на інтенсивні рейки (З журналу).

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах).

става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба. Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський).

става́ти / ста́ти в (оди́н) ряд з ким—чим. Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Творчість цього письменника (Яна Костри) стає в ряд з кращими досягненнями .. передової поезії (З журналу); Пимоненко ..став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу).

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію). Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії (на ЧАЕС), легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора (Ю. Щерабак); Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети); (Степан Демидович:) Так вам прочитати (вірші)? (Писар:) Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко); Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко); Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський).

става́ти / ста́ти грудьми́. Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар); Розумів (Сеспель) — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький); А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра); Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде).

става́ти / ста́ти до сті́нки. Йти на розстріл, на страту. Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра).

става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом). Підніматися догори, сторч. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка); Воднораз за валами, ліворуч, гупнуло так, що вози в тому місці підскочили і стали дуба (М. Лазорський); А ось Іван .. має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович).

става́ти / ста́ти ду́бала. Підніматися догори ногами; займати вертикальне положення. Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подриґав ногами (С. Васильченко); “Тормознув” той коник вороної масті Так, що аж оглоблі стали дубала (С. Олійник).

става́ти / ста́ти між кимсь. 1. Заважати кому-небудь в чомусь. (Милевський:) Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку відсіч .. (Любов:) Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Леся Українка); (Сестра Мархва:) Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Панас Мирний). 2. Ускладнювати взаємини між ким-небудь, не допускаючи щирості, безпосередності, простоти і т. ін. Дні минали безрадісно, в’яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський).

става́ти / ста́ти на колі́на перед ким. 1. Просити кого-небудь, принижуючись. (Марійка:) А може, ти попросив би пана Шльому (Василь:) Я перед юхманом ставати на коліна не буду! (І. Чендей). 2. Підкорятися. Незважаючи на нестерпний соціальний і національний гніт, український народ не став на коліна перед поневолювачами і протягом віків вів героїчну боротьбу за своє визволення (З газети); — Павло добре знає матір, і своїх односельчан. Вони не стануть перед ворогом на коліна (В. Кучер).

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого—чого і без додатка, книжн. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний); На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара); На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський); Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук); уста́ти на прю. — Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський).

става́ти / ста́ти на я́кір. Зупинятися, розташовуватися де-небудь. Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (З газети).

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па). Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. (Нартал:) Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу). Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний); (Ярошенко:) Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. (Віктор:) Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада).

ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. (Риндичка (до старшини):) Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська). 2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водо

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т. ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) на (свої́ (вла́сні, рі́вні)) но́ги. 1. Підрости, зробитися дужим, самостійним. Ще змалечку була (дочка) для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін); — Дай Боже. Ти не гнівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (Василь Шевчук); Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і .. ручки від кісся (Є. Кравченко); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний); Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко); Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук). <

ста́ти (вста́ти) / става́ти (на) диби́. Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину — подружку Оксани (Ірина Вільде); — Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство (шахрайство)? (О. Кониський); ста́ти (вста́ти) (на) ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але .. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький); Навіщо ждать, щоб хтось мене Почав критикувати? Я краще встану гнівно сам Супроти себе дибки (С. Олійник).

ста́ти люди́ною. Зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки. Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив… (О. Гончар).

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким. Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. З майором Хаєцький став на близьку ногу ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар); // з чим. Освоїтися з чим-небудь, оволодіти чимсь. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс).

ста́ти на ге́рць з ким—чим. Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу).

ста́ти на ножі́ з ким. Загострити взаємини з ким-небудь. З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору.., став (учитель) “на ножі”, примусивши його поводитись чемно (С. Васильченко); Заради Надії він готовий стати на ножі з начальством (Я. Баш).

ста́ти на одну́ лі́нію з ким. Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. (Степан:) А дітей треба поженити. Невірно робиш, Часник .. В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук).

ста́ти / става́ти го́пки. Не погодитися з ким-, чим-небудь, запротестувати. Балабуха знав, що його жінка стане гопки, як углядить цю всю компанію в своїй світлиці (І. Нечуй-Левицький); — Як стане було отой Гонченко гопки, то вже не зіб’єш його нічим,— хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав!.. (Ю. Яновський).

ста́ти / става́ти до ла́ду. Розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т. ін.). У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (З журналу).

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким. Взяти шлюб, одружитися. — Ми дякували, а він: “Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашою кралею стану” (П. Куліш); Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко); (Химка:) Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний); на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр.. пісні..); Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов). на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов); — Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш…— Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови ..— І ходімо до церкви, станемо на рушники (М. Лазорський).

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні́ о́чі чиї, кого, перев. ірон. З’явитися постати перед ким-небудь, прийти до когось. Коли покличуть до вельмож .. та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода, не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої “сивухи” (М. Лазорський); — Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).

ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого. Виступати на чиємусь боці (у боротьбі, у змаганні і т. ін.). Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то .. виконуй свій революційний обов’язок до кінця (О. Гончар).

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла) кому і без додатка. 1. Завадити кому-небудь, дуже занепокоїти когось, викликати заздрість у когось. — І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах); Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник); Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов). 2. Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. (Бурлака:) Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий); — А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних “бруків”, як він називав свої штани (В. Винниченко). ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз вертали

ста́ти / стоя́ти над душе́ю у кого і без додатка. Невідступно, набридливо перебувати біля когось. І подивись... Став над душею… Того не розуміє, що людина мусить бути вільною і думкою, і всіма інстинктами тіла… (Т. Осьмачка); — Ось вона, свобода! Гуляй — скільки хочеш — .. ніякий Саламур не стоїть над душею (О. Гончар).

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому. Зробитися, виявитися перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський); (Батура:) Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук); — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм (страйкарям) поперек дороги стати? (І. Муратов); — Ні, слухай, Трохиме,— спираючи ложку на край листка, заговорив .. Андрій.— Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський).

ста́ти / стоя́ти стовпо́м. 1. Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). Писарі у війську .. сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть,— їм однакова робота (Нар. опов..); Курява на дорозі стояла стовпом (З усн. мови). 2. тільки док. ста́ти стовпо́м. Раптово застигнути нерухомо (від здивування, збентеження і т. ін.). Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький); Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький).

стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі. Не давати можливості вільно дихати; душити (про біль, образу і т. ін.). Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком (З. Тулуб).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них (спекулянтів), Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого—що. Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь. — За народ горою стоїть (Тарас Дніпровець). І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик); — Вислужується,— буркнув Ґалаґан,— а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський); — Євгене Панасовичу! — полум’яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін).

стоя́ти / ста́ти кілко́м (ко́лом) в го́рлі. 1. Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). — А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена.— Хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало). 2. Дуже набридати, остогидіти. — Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко).

стоя́ти / ста́ти лу́бом. 1. Заклякати, втрачаючи рухливість (про язик). Беруся я до люльки. Ти ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Л. Мартович). 2. Втрачати еластичність, ставати цупким (про одяг, взуття і т. ін.). Брови йому падають на очі двома очіпками, свита стоїть лубом,— він приїхав з холодної негоди (І. Микитенко).

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м). Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський); Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський); — Ну що ви! — червоніє мій професор. .. Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому (своєму): .. мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий).

стоя́ти / ста́ти сті́ною (му́ром) за кого—що і без додатка. Виступати одностайно, згуртовано на захист кого-, чого-небудь. (Яків:) За Кубу переживаю, .. щоб народ вистояв .. Вистоять .. Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (М. Зарудний); Трудящі Києва, стіною стали на захист Вітчизни (З газети); Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (М. Стельмах).

як на пню ста́ти. Упертися, настійно вимагаючи чого-небудь. От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СТАТИ


матиме такий вигляд: Що таке СТАТИ