СТАНОВИТИ

ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого. Одружувати. Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська).

ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру). Вести на розстріл; розстрілювати. Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити… (Ю. Збанацький); — Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гепеушники упіймають — відразу до стінки приставлять (А. Дімаров); Ми тим, хто нас гнобив віками .. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (В. Сосюра).