СТАВИТИ

перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки які, чого. Надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т. ін. що-небудь певним чином. Ми з Адаменком дві ночі сиділи в соляній шахті, радилися, сперечалися й вираховували, .. план того бою цілком постав у його голові, я лише коригував і переводив на практичні рейки (Ю. Яновський); — Це кустарщина, а не сад,— сказав Рябов.— Що? — Ви не іритуйте. Це кустарщина. Це треба ставити на державні рейки (О. Довженко).

поста́вити / ста́вити догори́ нога́ми що. 1. Докорінно змінити що-небудь, зробити зовсім не таким, як було. (Зуб:) Винахід на винахід не скидається, вельмишановна Варваро Павлівно. Зараз мова йде про справу, яка всю нашу техніку взагалі догори ногами поставити може (В. Собко). 2. По-іншому розтлумачити, висвітлити щось, надати чому-небудь нового (часом протилежного) змісту, значення. Нова інформація, що надійшла, все поставила догори ногами (З газети).

поста́вити / ста́вити кра́пку (всі крапки́) над “і”. 1. З’ясовувати все остаточно, до кінця. Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над “і” (В. Кучер). 2. Завершувати, закінчувати що-небудь; остаточно вирішувати щось. Поставити крапку над “і” — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак). розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє. Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик).

поста́вити / ста́вити на слу́жбу що, кому, чому. Використати, застосувати що-небудь в інтересах когось—чогось; змусити служити кому-, чому-небудь. Треба поставити на службу (людям) всю силу народної мудрості, весь життєвий досвід (О. Гончар); Справа честі — повністю відмобілізувати і поставити на службу науково-технічному прогресу великий науковий потенціал (З газети).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів (літераторів), і літераток (літераторок) (Леся Українка).

ста́вити до ла́ду. Налагоджувати, відновлювати що-небудь. З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Ївженко ставить до ладу вже п’яту лобогрійку (І. Волошин).

ста́вити (кла́сти) на карб кому. Зауважувати комусь, звинувачувати кого-небудь у чомусь. Найперше самій собі ставила на карб, що хлопець напівсиротою росте, без батьківської ласки та догляду (О. Гончар); — А я не примирюсь! Не можу! — скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний). кла́стися на карб, пас. Все, що трапилося в місті, клалося нам на карб (Ю. Яновський).

ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план) що. Надавати чому-небудь особливо важливого значення, вважати щось основним. Сам Довженко на перший план ставив письменницьку працю, вважав її своїм покликанням (З газети).

ста́вити / поста́вити знак рі́вності між ким—чим. Визнавати кого-, що-небудь рівноцінним іншому; ототожнювати. Франко дорікає Нечую-Левицькому за те, що він ставить знак рівності між передовою російською літературою і російською державою з її чиновниками і жандармами, які придушували всяку вільну думку (З журналу); Між ученим і письменником-фантастом не можна поставити знак рівності. Якщо вчений живе сумою позитивних доведених істин, то письменник-фантаст будує свої твори на науково обґрунтованій мрії (З журналу).

ста́вити / поста́вити кра́пку. 1. на чому, в чому і без додатка. Закінчувати, рішуче припиняти що-небудь. Необхідні об’єктивні наукові дослідження документів. Тут ще крапку ставити рано (З журналу); З Марсом, справді, пов’язано чимало загадок. .. Все це свідчить, що в дослідженнях планети рано ставити крапку (З журналу); Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: .. — Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський). 2. на кому. Розчаруватися, зневіритися в комусь. Колектив групи давно на цьому студентові поставив крапку (З газети).

ста́вити / поста́вити на ка́рту що. Ризикувати чим-небудь заради певної мети, успіху. — І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар); — Я — що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. — І що ж? — Та ми ж все ставимо на карту! (В. Канівець); Тепер він горів бажанням будь-що врятувати вітчизну, поставити все на карту, але добути її волю (М. Старицький). ста́витися на карту, пас. Сьогодні на карту ставилося все. Аби ми вийдемо цієї ночі, або нас схоплять (Ю. Збанацький).

ста́вити / поста́вити на кін що. Ризикувати чим-небудь. Так було не раз: розчулений її сльозами, він беззастережно ставив на кін власні авторитет, ім’я, використовував знайомства, а потім розплачувався за те гірким каяттям (М. Олійник); Він поставить на кін усе. Воля або смерть… (В. Козаченко).

ста́вити / поста́вити на колі́на кого. Примушувати когось підкоритися. — І таки треба ставити бісових панів на коліна, щоб мужики панами ставали (М. Стельмах); Поставивши на коліна мирних вербівчан, вони (карателі) безпечно заходили в двори (А. Іщук).

ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким—чим. Прирівнювати кого-, що-небудь у певному відношенні до когось, чогось. Галицькі народовольці ставили на одну дошку чесного великоруського хлопомана Ів. Аксакова з бюрократом п. Катковим, а то й з обскурантом п. Гаворським (М. Драгоманов); Їх (секту самаритян) ставили на одну дошку з язичниками, а ненавиділи ще більше (З журналу); — Турбая на одну дошку з Вишиваним поставила… А Турбай — то зовсім інша стаття! (С. Рудько).

ста́вити / поста́вити пе́ред фа́ктом кого. Повідомляти про те, що вже відбулося, сталося. — Гай будемо садити. В Тихій долині .. Я поставлю товариша Грицюту… перед фактом (В. Речмедін).

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. (Бережний:) Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); (Яків:) І став питання ребром. (Семен:) Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети).

ста́вити / поста́вити під уда́р кого, що. Доводити кого-, що-небудь до загрозливого, критичного становища; підводити когось або зривати щось. Відсутність коштів ставило під удар усю їх роботу, всі їх надії на завершення її (З газети).

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого. Уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший. Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа (роману) (І. Нечуй-Левицький).

ста́вити / поста́вити стіну́ між ким—чим. Відчужуватися від кого-небудь, поривати близькі стосунки з ким-небудь; ізолювати кого-, що-небудь від кого-, чого-небудь. В тюрмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський). стоя́ти стіно́ю. Штатні функціонери впродовж десятиліть стояли стіною між читачем (З газети).

ста́вити / поста́вити хрест на кому—чому, рідко над ким—чим. 1. Переставати покладати надії на когось, щось; зневіритися у комусь, чомусь. Бо знай: народ ніколи не умре. Іди туди, де люди творять світло І ставлять хрест на темне і старе (В. Симоненко); — І сей туди ж, докоряє! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Леся Українка). 2. Переставати займатися чим-небудь, робити щось. Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (О. Гончар).

ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого. Одружувати. Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська).

ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру). Вести на розстріл; розстрілювати. Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити… (Ю. Збанацький); — Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гепеушники упіймають — відразу до стінки приставлять (А. Дімаров); Ми тим, хто нас гнобив віками .. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (В. Сосюра).