СПРАВЛЯТИ

(по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний).

справля́ти бала́чку. Вести пусту розмову. — Ми (жінки) цікавіші од вас (чоловіків) і не всі любимо справляти балачку про квітки та вишивання (І. Нечуй-Левицький).

справля́ти о́хи. Скаржитися на своє безсилля, уникаючи роботи. — Нам тепер, матінко, не охи справляти, а дбати про господарство. Від цього й державі користь, і нам зиск (С. Добровольський).

справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко); Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм (І. Вирган). походе́ньки та посиде́ньки справля́ти. — Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама тільки походеньки та посиденьки справляє (І. Нечуй-Левицький);

справля́ти смі́шки перев. з ким. Безтурботно, у веселощах гаяти час. Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський). справля́ти смі́хи (хи́хи) та ре́готи. Москалі .. лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Панас Мирний); Стояла (Тоня) в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар).

точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Добровольський); (Хуторянин:) Позалазивши в холодок, грали в “хвильки”, в “гарби”, в “дурня” та точили різні побрехеньки (Григорій Тютюнник); — Годі тобі брехні справлять. Вставай та в печі розтоплюй (І. Нечуй-Левицький).