Фразеологічний словник української мови
СПОЧИНОК

знайти́ кіне́ць (моги́лу, ві́чний спочи́нок). Загинути, померти. Він чекав, що зараз розступиться земля й поглине зухвалого Септара або грішник знайде собі могилу під руїнами башти (М. Коцюбинський); Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (А. Хижняк); // Скінчити життя самогубством.— То ж він завтра із другою Піде під вінець... А я собі під водою Знайду вже кінець! (Леся Українка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СПОЧИНОК


матиме такий вигляд: Що таке СПОЧИНОК