Фразеологічний словник української мови
СПОПЕЛІЛИЙ

спопелі́ти се́рцем. Дуже змучитися; стати душевно спустошеним, байдужим до всього через важкі страждання, випробування і т. ін. Мати спопеліла серцем — єдиний син загинув на фронті (З газети). спопелі́лий се́рцем. Жила (Лукина) невесело і незатишно, доживала віку. Байдужа до всього на світі, спопеліла серцем (І. Волошин).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СПОПЕЛІЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке СПОПЕЛІЛИЙ