СПОВІДЬ

як (мов, ні́би і т. ін.) на спо́віді, зі сл. призна́тися, розказа́ти і т. ін. Відверто, нічого не приховуючи. Нічого робити бідному чоловікові: взяв та й признався князеві, як на сповіді (О. Стороженко); — Хто йшов до баби Мокрини, то той уже їй усю правду повідав — як на сповіді (Б. Грінченко); — Ну, ти ось що, діду, не хлипай, а, як на сповіді, розкажи (Григорій Тютюнник); Питаю зустрічних, що тут сталося, а мені, ніби на сповіді, шепочуть у відповідь: щойно в нас хлопці Калашника-партизана гостювали… (І. Головченко та О. Мусієнко).