Фразеологічний словник української мови
СПЛАКУВАТИ

ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Щоголів); — Бачитимеш Григора Любистка у царській церкві, передай, що його Марусина виплакала очі, виглядаючи на шляхах...— казала дебела тітка Явтушиха (М. Лазорський); Розійшлися їхні долі, за них (дітей) батьки в костьолі Сплакують старенькі вічі (Д. Павличко); // Плачучи, зіпсувати собі очі, зір. Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі (Пісні та романси..); Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу (П. Чубинський). пропла́кати о́чі. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Укр.. пісні).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СПЛАКУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке СПЛАКУВАТИ