СПЕКТИ

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

спекти́ чо́рта, лайл. Нічого не дістати, не одержати, не добитися. Максим дивувався… “Узяв би ти в нашій стороні! — думав він.— Мабуть би, чорта спік” (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) оста́ннє спік, зі сл. зітха́ти. Дуже сумно, невесело, зажурено. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена .. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах).