СОНЦЕ

грі́ти зу́би на со́нці, жарт. Проводити час у несерйозних розмовах (перев. надворі). Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином і скрекочуть собі) (Укр.. присл..); Любить-бо моя Мартоха гріти зуби на сонці, якби могла, то свою балачку сороці на хвості пов’язала б, щоб сорока розносила (Є. Гуцало).

до світ со́нця. Дуже рано, до ранку. — Грай, музико! До світ сонця Все проп’ю, щоб люди знали! (П. Грабовський).

до схід со́нця. Дуже рано, перед настанням дня. — Дід будив Сашка ще до схід сонця, коли сон саме як мед (В. Захарченко).

за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого. Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т. ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце (в газету) (В. Кучер); — Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає…— Давно б так! — зірвалися в залі голоси.— Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер… (С. Добровольський).

коза́цьке (цига́нське) со́нце. Місяць. — Поночі? — здивувався Данило. — Що для нас ніч, коли має зійти козацьке сонце? — заграв стрілами брів Сагайдак (М. Стельмах); Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь з-за потилиці (О. Гончар); Тетяна не знає, коли їй страшніше: чи в темряві, чи за циганського сонця (А. Дімаров).

мі́сце під со́нцем. Певне становище в житті, в суспільстві і т. ін. — Як же так? — вражено допитувався Денисович.— А отак: раз син попа, так немає тобі місця під сонцем! (А. Дімаров); Очевидно, саме цим (возвеличенням військових діянь Бонапарта) пояснюється секрет блискавичного вивищення Мейсоньє, те, як легко йому вдалося зайняти місце під сонцем (М. Слабошпицький); Поезія Янки Купали змальовувала величний образ працелюбного білоруського народу, який усвідомив свою роль в історичному процесі, своє право на місце під сонцем (З газети); Місце під сонцем, яке вони посідають, їх поки що влаштовує (З журналу); Чим ближче фініш чемпіонату з футболу, тим цікавішою стає боротьба за “місце під сонцем” (З газети).

не ба́чити сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)). 1. Тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін. Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало); Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п’яна (Панас Мирний). сві́тка не ба́чити. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня (мене) любиш, бо світка не бачу (Коломийки). 2. Бути ув’язненим, перебувати у неволі. Там (у неволі) кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко). сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник). 3. за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити. За чужою роботою й світу не бачить (Укр.. присл..); — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах); Мені просто нічого було написати, кажу ж, що та

під со́нцем. У світі, на землі. О племене, вас утомили війни. І навіть в сні не вийти вам із пут. Переділіться знову — супокійний Хай буде кожному під сонцем кут (М. Зеров).

по́ки (до́ки) (й) сві́ту (заст. сві́та) (й (та)) со́нця. 1. з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Дивувались на шотландську волю І стороннії, чужії люди, Всі казали: “Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде!” (Леся Українка); — Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник); (Степан:) Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький). 2. Весь час; вічно. Казала вона (Марта) мені: — Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний); Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис).

прихили́ти не́ба (со́нце, світ і т. ін.) для кого, кому, зі сл. ра́дий, зда́тний і т. ін. Зробити для когось усе, навіть неможливе. Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння (М. Коцюбинський); (Косяк:) Оленько, кохана моя. Та я радий для тебе сонце прихилити (М. Зарудний); Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика (Є. Гуцало).

(ра́зом) із со́нцем. Рано, удосвіта. Встає Максим з сонцем, лягає з місяцем; у нього і пооране, і посіяне, скотинка нагодована й напоєна, усе у нього в догляді, і нас, спасибі йому, слухається і шанує (О. Кониський); Думка була виїхати разом із сонцем, бо не близька дорога (О. Гончар).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він (Орлюк) якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона (Настя) сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона (Настя), як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

як (мов, ні́би і т. ін.) роса́ на со́нці. 1. зі сл. зни́кнути, зги́нути і т. ін. Швидко, безслідно, безповоротно. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (П. Чубинський). 2. зі сл. шви́дко. Дуже, надзвичайно. Закоханість у доньку статського радника Бабаніна зникла (у Костянтина) швидко, як роса на сонці (М. Слабошпицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган со́нцем, зі сл. крути́ти, верті́ти і под. Дуже сильно або вправно. — Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом як циган сонцем (М. Стельмах); Для інших він працівник райвідділення, лейтенант, авторитет, а для неї просто Костя, почувається, що крутить ним це дівча як циган сонцем (О. Гончар); — Крутитиме (резидент) нами як циган сонцем: той резидент нічого не питатиме, а робитиме, що скажуть згори (М. Лазорський). як ци́ган ре́шетом. — Течія тут крутить як циган решетом,— озвався дід Коваль (С. Голованівський).