Фразеологічний словник української мови
СОННИЙ

з со́нних оче́й. Недоспавши, щойно прокинувшись, не розібравшись; спросоння. — Сам Бог нас тішить,— промовили декотрі надуті й легкодухі пани: вони й справді з сонних очей пойняли віри (І. Нечуй-Левицький).

со́нне ца́рство; ца́рство сну. 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); Царством сну здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і сонне царство водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з сонним царством на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося сонне царство (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) со́нна му́ха, ірон. Млявий, інертний, байдужий і т. ін. На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СОННИЙ


матиме такий вигляд: Що таке СОННИЙ