СОН

вибива́тися / ви́битися зі сну. Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити. — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю... Так і дивись, що загублю... — Вибились люди зі сну... А маршеві кінця не видно (О. Гончар).

відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч. Померти. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети); Буде у Сурамі Велике свято — пам’ятник відкриють Незламній поетесі-войовниці (Лесі Українці), Що там у сон довічний відійшла (М. Рильський).

і в сні не ба́чити кого, що. Не мати змоги навіть уявити чогось. Тих нинішніх зломиголов (глибоких ям у Бориславі) по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко).

і (в сні) не сни́ться (не присни́ться) кому і без додатка. 1. Хто-небудь навіть уявити собі не може чогось. — Контрасти бачив? — Та бачив. І наче ще хотів сказати: “Такі бачив контрасти, що тобі, брате, й не снилось”. Але не сказав (О. Гончар); Нічого подібного мені і ві сні не снилося, як те, що довелося бачити за той рік (І. Франко). 2. Хто-небудь зовсім не сподівається, не розраховує на щось. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилося мені, та й посватався він (Марко Вовчок).

і (уві́ (у) сні) не присни́ться (не присни́лось) кому, що. Щось дуже дивне, незвичайне, таке, чого не можна й уявити. — А що, панове, вам і не присниться там бути, де я побував (Г. Квітка-Основ’яненко); — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш); — Заходьте до мене. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (П. Панч).

мо́рить на сон кого, безос. Хочеться спати, дрімається комусь. Днинка була сьогодні ясна й тепла, то старого трохи морило на сон (О. Маковей).

на сон гряду́щий, книжн. Перед тим, як лягати спати, заснути. — Ще не начиталася,— настрожила від печі мати на Вустю.— Щовечора, замість молитви, на сон грядущий: …Піди ночви внеси! (О. Гончар); (Софія:) Благословіть на сон грядущий… (І. Микитенко).

потягло́ (потягну́ло, похили́ло і т. ін.) на сон (до сну) кого, безос. Комусь захотілося спати. (Дід Саливон:) Чуєш, а мене потягнуло на сон (М. Стельмах); Запашний дух розпуклої верби, берези .. зламав дитяче завзяття, Марфу потягло до сну (К. Гордієнко); Очі посоловіли, він розігрівся біля вогню, і його похилило на сон (Григорій Тютюнник).

сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно, що її сон клонить (Леся Українка); Вже князя і сон зломив, В очі мов насипав приску, Голова тяжить, неначе Від маківки (І. Франко); — А-а, це ви, товаришу голова? А ми держались-держались, та таки перед світом поборов нас сон (Григорій Тютюнник); Галя ледве переставляла ниючі ноги, дрімота хилила її до землі (Ю. Збанацький).

сон не бере́ / не взяв кого і без додатка. Кому-небудь не спиться. “І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере”,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Вже панотцевого коня й немає: ще до світу махнув старий у нову дорогу: десь його й сон не взяв (П. Куліш); не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко).

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка. Хто-небудь не може заснути. Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький); Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний).

со́нне ца́рство; ца́рство сну. 1. Тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник); Царством сну здаються зали (І. Муратов); // Стан спокою або бездіяльності. — Полетіли бризки, і сонне царство водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян); Ми розпрощалися з сонним царством на великих засіданнях, воно пішло в минуле (З газети). 2. Люди, охоплені сном. Коло його (нього) розвернулося сонне царство (Панас Мирний).

сон рябо́ї коби́ли. Нісенітниця, безглуздя, дурниця. — Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський); А спозаранку почав (Гаманюк) стукати в двері і вимагати, щоб його негайно повели до слідчого. Вартовий пожартував: — Розкажеш сон рябої кобили? (М. Ю. Тарновський); — А чому вона синаша свого в чабани не посилає?.. — А тому, що в нього нахил до радіотехніки. Здібності, ви це розумієте? — Сон рябої кобили все це, — каже він (О. Гончар). рябо́ї коби́ли сон. Ото ще говорить! Рябої кобили сон розказує (Укр.. присл..); — Справедливий устрій общини — це ваша фантазія! — вигукнув молодогромадівець.— Рябої кобили сон! — додав другий (Ф. Бурлака).

сон у ру́ку. Те, що наснилося, збудеться. Кума зичливо всміхалася і замріяно говорила: — Це ж сон ваш, серце Наталю, дивний отой сон .. Кажу вам щиро .. Олекса буде паном у московській столиці.. — Може, і справді сон в руку,— якось мляво мовила Розумиха: клопоти сьогодніші дуже втомили її (М. Лазорський).

спа́ти і в сні ба́чити що. Дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось. Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спить і в сні бачить себе на його місці (А. Головко).

уда́рило в сон кого, безос. Хто-небудь захотів спати. Одного разу ліг після обіду відпочити.., взяв собі газету (рискнув) і розгорнув… Як ударило ж мене в сон (Остап Вишня).

хи́лить (кло́нить) на сон. 1. кого і без додатка. Хто-небудь хоче спати. Після невдалого ранішнього купання тут, на сонці та на вітрі, Мартинюка хилило на сон (Л. Дмитерко); — Щось мене,— кажу,— клонить на сон… спочину трохи (Ганна Барвінок). хи́лить до сну. Ми проїхали, не спиняючись, понад двісті кілометрів — і втома, ритмічне похитування на м’яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Ю. Смолич). кло́нить в сон. Вечоріло. Вже покрила землю тьма, Але чом це й досі мами ще нема? Жде бабуся — не діждеться… клонить в сон (І. Нехода). 2. кого. Викликати у кого-небудь бажання спати. Інших на сон спиртне клонить, а мене — навпаки (І. Муратов).

як (мов, на́че і т. ін.) у сні, зі сл. іти. 1. Не усвідомлюючи, підсвідомо. Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (В. Сосюра). 2. У стані, близькому до непритомності. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Л. Первомайський).