Фразеологічний словник української мови
СОЛОНО
со́лоно прихо́диться / прийшло́ся кому, безос. Хтось перебуває у важких умовах, у скрутному становищі; нелегко комусь. У Галичині років з п’ятсот тому назад .. солоно приходилось руському народові, котрий звали вони (князі та бояри) смердами (М. Драгоманов); Вийшли (солдати) до ротного, сміються, дякують Максимові, що, коли б не він, дуже б солоно прийшлося… (Панас Мирний).
со́лоно прихо́диться / прийшло́ся кому, безос. Хтось перебуває у важких умовах, у скрутному становищі; нелегко комусь. У Галичині років з п’ятсот тому назад .. солоно приходилось руському народові, котрий звали вони (князі та бояри) смердами (М. Драгоманов); Вийшли (солдати) до ротного, сміються, дякують Максимові, що, коли б не він, дуже б солоно прийшлося… (Панас Мирний).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СОЛОНО
матиме такий вигляд: Що таке СОЛОНО
матиме такий вигляд: СОЛОНО
матиме такий вигляд: Що таке СОЛОНО