СОЛОВЕЙКО

співа́ти (виво́дити, розлива́тися, залива́тися) солове́йком (солов’є́м), ірон. З надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. З полегшенням перейшов він (промовець) до козацьких справ. Тут можна розливатися соловейком, не накликаючи нічийого гніву (З. Тулуб); Кошовий розливався соловейком... Не помітив навіть того, так був захоплений своїми думками (Н. Рибак).

як у Спа́сівку солове́йко заспіва́є, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. (Марися:) За вас я тоді вийду заміж, як у Спасівку соловейко заспіває (І. Карпенко-Карий).