СОВАТИ

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І

ле́две со́вати нога́ми (но́ги). 1. Дуже повільно йти. Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (І. Нечуй-Левицький). 2. Бути надзвичайно слабим, кволим від утоми, хвороби, старості і т. ін. Горіли городи, зникали цілі села. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги… (Леся Українка).

со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти (свого́) но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов (матері) Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко). со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський).