Фразеологічний словник української мови
СМОЛА
ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене! Раз по раз липнете до мене, мов смола до підіска (М. Кропивницький); До гетьмана, як смола, липли старшини (Іван Ле).
пристава́ти / приста́ти реп’яхо́м (смоло́ю, як (ше́вська) смола́ і т. ін.) до кого і без додатка. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Автомонов); — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп’яхом пристану до Бичковського, — обізвалася Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (І. Нечуй-Левицький); Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Уступи та й уступи (мундир), каже, я заплачу тобі добре .. Пристав як смола (Я. Баш); (Голос Кряжа:) Та відчепись ти, пристала як муха у Спасівку! (М. Зарудний).
як смола́, зі сл. чо́рний. Дуже, надзвичайно. З десять скирт хліба палало, а од їх піднімався густий дим, то чорний як смола, то білий, як осінній туман (І. Нечуй-Левицький).
як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й. Дуже, надто. Той чабан з орденом, чіпкий, як смола в спеку, Явтух Сторчак підняв цілий ґвалт, що його худоба стоїть у загороді, під відкритим небом (В. Кучер).
як (ше́вська) смола́ (до чо́бота (до кожу́ха)), зі сл. причепи́тися, пристава́ти, чіпля́тися і т. ін. 1. Дуже, надто. Пан сотник поглядав на Розумиху і приємно всміхався...— Я чув, що вам прислали таку цінну робу (сукню), якої ще не мала й жінка пана Наришкиіна: одягнете тую робу, а до неї зараз же причепиться, як шевська смола, і пиха, і бундючність (М. Лазорський); — Що ж він, переслідував тебе з своїми домаганнями? — Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола до чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко); (Храпко:) А почім ти знаєш, що то він (Передерій причепився)? (Тхориха:) Ще б не знати, коли він причепився, як шевська смола до кожуха! (Панас Мирний). 2. Невідривно, невідступно. Вони (есесівці), як шевська смола, тягнуться за нами вдень і вночі, але вперто уникають рішучих дій (І. Головченко та
ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене! Раз по раз липнете до мене, мов смола до підіска (М. Кропивницький); До гетьмана, як смола, липли старшини (Іван Ле).
пристава́ти / приста́ти реп’яхо́м (смоло́ю, як (ше́вська) смола́ і т. ін.) до кого і без додатка. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Автомонов); — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп’яхом пристану до Бичковського, — обізвалася Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (І. Нечуй-Левицький); Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Уступи та й уступи (мундир), каже, я заплачу тобі добре .. Пристав як смола (Я. Баш); (Голос Кряжа:) Та відчепись ти, пристала як муха у Спасівку! (М. Зарудний).
як смола́, зі сл. чо́рний. Дуже, надзвичайно. З десять скирт хліба палало, а од їх піднімався густий дим, то чорний як смола, то білий, як осінній туман (І. Нечуй-Левицький).
як смола́ в спе́ку, зі сл. чіпки́й. Дуже, надто. Той чабан з орденом, чіпкий, як смола в спеку, Явтух Сторчак підняв цілий ґвалт, що його худоба стоїть у загороді, під відкритим небом (В. Кучер).
як (ше́вська) смола́ (до чо́бота (до кожу́ха)), зі сл. причепи́тися, пристава́ти, чіпля́тися і т. ін. 1. Дуже, надто. Пан сотник поглядав на Розумиху і приємно всміхався...— Я чув, що вам прислали таку цінну робу (сукню), якої ще не мала й жінка пана Наришкиіна: одягнете тую робу, а до неї зараз же причепиться, як шевська смола, і пиха, і бундючність (М. Лазорський); — Що ж він, переслідував тебе з своїми домаганнями? — Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола до чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко); (Храпко:) А почім ти знаєш, що то він (Передерій причепився)? (Тхориха:) Ще б не знати, коли він причепився, як шевська смола до кожуха! (Панас Мирний). 2. Невідривно, невідступно. Вони (есесівці), як шевська смола, тягнуться за нами вдень і вночі, але вперто уникають рішучих дій (І. Головченко та
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СМОЛА
матиме такий вигляд: Що таке СМОЛА
матиме такий вигляд: СМОЛА
матиме такий вигляд: Що таке СМОЛА