СМІЯТИСЯ

ку́ри засмію́ть кого. Хто-небудь своїми діями, вчинками і т. ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. — Треба відступати геть ..— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою “перемогою”... Нас же кури засміють (С. Добровольський). ку́ри бу́дуть смія́тися. — Соромно, баде Петру, потурати брехням. Не раджу — кури будуть сміятися (М. Чабанівський); — Чого це ти вирядилась, як .. на Великодню неділю? — запитав. — Бо вирядилась, — відказала Василинка.. — Та можна... Тільки ж і кури сміятимуться, що з доброго дива (Є. Гуцало).

смія́тися в душі́ над ким. Глузувати над ким-небудь, не виявляючи цього зовнішньо. — Але я розскреготалась.., а ви .. мовчите. Певне, смієтеся в душі надо мною, що так безнастанно говорю! (Л. Мартович).

смія́тися в (живі́) о́чі (ві́чі) кому, над ким. Не приховувати свого глузування над ким-небудь у його присутності. Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (М. Коцюбинський); Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялись за очі, малювали малюнки, як Яків Грицай ганявся по майдану (Панас Мирний); (Михайло:) Так, вона (мати) скупа, .. старомодна, але сміятися їй у вічі грішно (В. Собко).

смія́тися / засмія́тися на ку́тні. Плакати. Нехай тепер наші вороги на кутні сміються (Укр.. присл..).

смія́тися (собі) під ніс (з-під ву́са) з чого і без додатка. Нишком утішатися, злорадіти з приводу чого-небудь. — Та й я не дополуднував, бо все сміявся собі під ніс з тих брехень,— обізвався Денис (І. Нечуй-Левицький); От ідуть вони удвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила, розчовпала, що вклепалась (Україна сміється).