Фразеологічний словник української мови
СЛІВЦЕ

(а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович); Хотілося їй (мачусі) криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич). ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Григорій Тютюнник). ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Григорій Тютюнник). а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський).

го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач); Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко? (В. Большак).

для (за́для, ра́ди і т. ін.) кра́сного сло́ва. Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний). для (за́для) кра́сного слівця́. Тим часом автор цієї розповіді був між життям і смертю. Сказано це не для красного слівця (П. Загребельний); Тільки деяких не пустим. Обіцяльника отого, Що .. клянеться без кінця Задля красного слівця! (С. Олійник).

замо́вити (заки́нути) (до́бре (прихи́льне)) сло́во (слове́чко) кому, за кого. Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь, посприяти комусь. Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський); (Зеленський:) Дурно ніхто нічого не робе (робить); ви для мене, я для вас. (Дає гроші). Замовте добре словечко, ви найближчий до хазяїна чоловік (І. Карпенко-Карий); Перед виконробом та кухарками замовив (батько) за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар). заки́нути (замо́вити) слівце́. — Хочеш, я за тебе (матері) слівце закину? — Не треба (Ю. Збанацький); — Оце ж недавно приходили люди, хотіли замовити слівце, щоб його обрали старостою села (М. Стельмах).

кра́сне слівце́, ірон. Зауваження, розраховане на сильне враження, на створення ефекту. — Дехто зібрався довшу цигарку прикурювати, знаючи, що Чубарів попередник Бабак полюбляв артистичну позу, красне слівце, “штовхав” промови, де треба й не треба, з прицілом на нагальну чи уповільнену дію (М. Рудь).

те́пле слівце́, ірон. Груба, дошкульна лайка. Гауптман з неприхованою досадою обвів поглядом гостей. Гаразд, він теж скаже їм тепле слівце (Ю. Бедзик).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЛІВЦЕ


матиме такий вигляд: Що таке СЛІВЦЕ