СЛАБИНКА

ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа); Мав слабинку (чоловік) до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (П. Козланюк); Мав слабкість до представниць жіночої статі. Таки мав (З журналу).