СЛАБИЙ

болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко).

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) (ро́ду людсько́го) збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався (Дмитро) триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала (хазяйка), а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

слабка́ (слаба́) га́йка у кого і без додатка. Нездатний, неспроможний виконувати якусь роботу, завдання і т. ін. — Не кепкуй, Юрку, з обушка. Обушок своє діло зробив… Та ще подекуди й робить… Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка (Остап Вишня).