СКУПАНИЙ

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний. 1. Дуже мокрий. — Бач, всього змочив (дощ),— утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Панас Мирний); Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (А. Головко). 2. зі сл. чи́стий. Дуже, надзвичайно. Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (О. Гончар).

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́. Пригнічений, сумний, невеселий. Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П’ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч).

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у молоці́. Гарний зовні; виплеканий, випещений. Посадник Коснятин .. був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров’я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний).