СКРИВИТИ

криви́ти / покриви́ти душе́ю. Бути нещирим; лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А. Малишко); Вони (батьки) не покривлять душею, а скажуть чесно свою думку про все (В. Кучер). скриви́ти душе́ю. В цей час вона не могла скривити душею і розповіла усе про своє прохання (М. Стельмах).

скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде).