СКРАЮ

ха́та скра́ю. 1. чия. Хто-небудь через власну байдужість не бажає втручатися у щось, бути причетним до чогось; кого-небудь щось не стосується. Знає (Безбородько) про петицію, підписував її, а тут удає навіть, що нічого не знає і його хата скраю (М. Лазорський); — Я в такі справи не втручаюся, — відповів отець Кузьма Коломійцеві, — як собі знає громада, а моя хата скраю (О. Кониський). 2. Небажання втручатися у щось. — Ваші — їхні. Розшифрувати оце кляте — “ваше — їхнє”. Оцю мою хату скраю (О. Довженко).