Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СКОРЧИТИ

ско́рчити Ла́заря, книжн. Прикинутися безталанним, нещасним. — Чого ти здихаєш (зітхаєш)? — гримнув на неї голова. — У чоловіка навчилася?.. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив (Панас Мирний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СКОРЧИТИ


матиме такий вигляд: Що таке СКОРЧИТИ