СКІНЧИТИ

скінчи́ти дні (життя́, шлях і т. ін.). Померти. Як скінчу життя, Щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський); Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий (Леся Українка).

скінчи́ти свою́ пі́сню. Перестати займатися якою-небудь діяльністю через старість, хворобу і т. ін. Усім він казав, що вже скінчив свою пісню — став старим, хворобливим, не має сил працювати (З газети).